Освітній омбудсмен Надія Лещик вважає, що нинішні штрафи за булінг в Україні - "не критичні". На її думку, підвищити їх потрібно до "орієнтовно 10 тисяч гривень".

Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на слова Лещик в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна".

На думку освітнього омбудсмена, підвищені штрафи за булінг мають стати "стримуючим механізмом".

"Я вважаю, що штраф має бути підвищений. Це буде стримуючий механізм . Бо сьогоднішній розмір у 850 гривень для зарплати батьків та вчителя - не критичний", - пояснила вона.

Як приклад Лещик навела ситуацію, коли через булінг на засідання комісії викликали батьків дітей.

"Говорили з ними. І учень-кривдник дістав пачку коштів та каже: "Скільки тобі треба заплатити для компенсації?". Тобто навіть учні не вважають цю суму достатньою для реагування ", - поділилась вона.

Саме тому покарання за булінг має бути більш суворим.

"Моя позиція, що це має бути орієнтовно 10 тисяч гривень ", - наголосила Лещик.

Освітній омбудсмен повідомила, що штраф за булінг необхідно застосовувати разом з іншими заходами превенції . А це - спільна робота як сім'ї, так і закладів освіти.

"Насильство досить часто розпочинається з сім'ї. Тому що дитина бачить насильство вдома і переносить таку поведінку в заклад освіти, про що свідчать і результати різних досліджень", - поділилась фахівець.

Вона зауважила, що в такому випадку "дитина може ставати як булером, так і потенційною жертвою".

Отже, перш за все "необхідно працювати з сім'ями".

Крім того, за словами Лещик, необхідно вдосконалити превенцію в закладах освіти. Вона додала, що в цьому контексті - дуже важлива роль психологічної служби .

"У нас є психологи в школах. Вони працюють, але перевантажені. Один психолог на ставку розрахований на 700 дітей, але якщо в школі, наприклад, 1,5 тис. дітей, то другу ставку не додають", - розповіла освітній омбудсмен.

Крім того, психолог, за її словами, "завантажений паперовою роботою, звітами або іншими обов'язками, і просто не встигає з цими дітьми працювати".

"Тому необхідно це реформувати", - додала спеціаліст.

Згідно з інформацією Лещик, за 2024 рік по 20% справ про булінг сплив термін в три місяці й вони не були розглянуті .

"По частині справ, по яких суд виносить рішення, - там просто якісь попередження або вибачення", - поділилась вона.

Тим часом частина справ відхиляється через неправильно оформлені документи. А частина справ - "взагалі до суду не доходить".

"Тому що досить часто батьки просто переводять дитину в іншу школу чи в інший клас. І не хочуть далі доводити свою правоту в питанні булінгу, бо це - стрес для дитини та додаткові витрати для батьків. І ті, хто здійснює булінг, залишаються непокараними", - пояснила освітній омбудсмен.

Крім того, за її словами, часом керівники закладів освіти не повідомляють поліцію про факти булінгу.

Лещик розповіла також, що у Верховній Раді зареєстровано законопроект, який має на меті збільшити строки розгляду в суді справ про булінг з трьох місяців до року .

Освітній омбудсмен додала, що підтримує таку ініціативу. Хоча вона й вирішує питання захисту дітей "лише точково".

Насамкінець відповідаючи на запитання про те, на якому етапі перебуває її ініціатива щодо надання Службі освітнього омбудсмена права на позасудовий розгляд справ про адміністративне порушення та стягнення штрафів, Лещик констатувала: з цим все поки що складно.

Це пояснюється передусім необхідністю внесення змін в Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Нагадаємо, раніше освітній омбудсмен Надія Лещик повідомила, що випадки булінгу в українських школах стають дедалі частішими, а для подолання цієї проблеми необхідна системна робота на рівні держави, школи та родини.

Крім того, ми пояснювали, як батькам вчасно розпізнати, що дитину ображають, й чому булінг починається з байдужості дорослих.

Читайте також, які види булінгу існують і куди звертатись по допомогу.