У ЄС ухвалили рішення про безстрокове замороження російських активів, відкривши шлях для репараційного кредиту для України. Водночас серед європейських країн все ще є такі, які проти ідеї такого кредиту. Боротьба за нього триває.

Важливе рішення

“‎Я вітаю рішення Ради щодо нашої пропозиції продовжити замороження російських суверенних активів. Ми надсилаємо Росії чіткий сигнал: доки триває ця жорстока агресивна війна, витрати для Росії зростатимуть”‎, − повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Вона зазначила також, що це є потужним сигналом для України.

"Ми хочемо зробити так, щоб наш хоробрий сусід став ще сильнішим − і на полі бою, і за переговорним столом”, − додала президентка ЄК.

Своєю чергою  президент Ради ЄС Антоніу Кошта , сказав, що ЄС працюватиме над фінансуванням України у 2026-2027 роках.

“На жовтневому засіданні лідери ЄС зобов'язалися заморозити російські активи доти, доки Росія не припинить агресивну війну проти України та не відшкодує завдані збитки. Сьогодні ми виконали це зобов'язання. Наступний крок: забезпечення фінансових потреб України на 2026–2027 роки”,– заявив він.

Крім того, прийняте рішення усуває необхідність кожні шість місяців голосувати за продовження блокування активів РФ, яке вимагало одностайного схвалення усіх країн членів ЄС.

Таким чином європейці усунули ризик того що влада Угорщини або Словаччини зірве цей процес.

Безстрокове заморожування також мало переконати Бельгію підтримати план ЄС щодо використання російських коштів для надання Україні кредиту обсягом до 165 млрд євро для покриття бюджетних потреб у 2026−2027 роках.

Водночас остаточне рішення щодо надання репараційного кредиту Україні лідери ЄС мають ухвалити на саміті 18 грудня.

Як рішення про “вічну” заморозку допоможе Україні

Експерти та політики наголошують, що рішення про вічну заморозку сприятиме прискоренню прийняття рішення про передачу заморожених активів РФ Україні, що, своєю чергою, суттєво зміцнить оборону та фінансує воєнні потреби. Фінансові ресурси необхідні Україні для продовження боротьби, особливо на тлі дискусій про скорочення підтримки з боку деяких партнерів. Використання активів може забезпечити фінансування воєнних потреб протягом кількох років.

Крім того, це забезпечило б відбудову та гуманітарну допомогу. Хоча загальна сума збитків, завданих Україні, значно перевищує обсяг заморожених активів, ці кошти можуть стати першим і значним внеском у Фонд для підтримки та відбудови України.

Також це зменшить фінансове навантаження на західних партнерів. Використання російських коштів дозволить європейським урядам менше збільшувати власні борги для підтримки Києва, а також підвищити власні витрати на оборону.

Крім того, передача активів РФ Україні – це важіль впливу та тиск на Росію. Вона сигналізувала б про рішучість ЄС. Це політичний сигнал для Росії про те, що агресія матиме високу економічну ціну.

Також передача коштів Україні зміцнила б переговорну позицію України. Фінансова незалежність, забезпечена російськими активами, дасть Україні можливість відмовитися від невигідних мирних угод, оскільки Росія розумітиме, що Україна має ресурси для ведення війни ще тривалий час.

Це рішення розглядається як реалізація принципу, що агресор має заплатити за свої протиправні дії та завдану шкоду.

Українські експерти підкреслюють, що використання активів є потужним інструментом стримування майбутніх агресорів.

“Фактично, використання російських активів стане новим елементом міжнародного права, час якого вже настав. Не дивлячись на певні правові колізії, це рішення буде додатковим запобіжником від майбутніх конфліктів у світі. Адже свої гроші вміють рахувати всі, навіть держави-терористи.”, - каже  Ілля Котов, кандидат наук з державного управління та експертом з публічної політики.

США доведеться враховувати позицію ЄС

Ще одним позитивним моментом прийняття рішення про “вічну заморозку” активів РФ є те, що віднині США змушені будуть дослуховуватись до позиції ЄС.

“Раніше російські активи “заморожувалися” певний період. Щоб продовжити заморожування, щоразу доводилося голосувати, до чого консенсусно. Тобто кілька країн могли легко заблокувати продовження заморожування. Як відомо, США у рамках свого мирного плану хочуть взяти керування цими грошима під свій контроль: половину інвестувати в Україну, другу – у сировинні проекти спільно з Росією.

Європа в такому разі залишається не при справах, хоча саме ЄС ніс основний тягар фінансування України під час війни.

Після закінчення війни можна було використовувати ту ж Угорщину – “переконати” її не голосувати за продовження подальшого блокування російських активів та використання їх на власний розсуд, тобто “за планом”.

“А от якщо активи “заморожені” надовго, то їхнє розблокування можливе лише шляхом консенсусу всіх країн ЄС. Тобто США доведеться враховувати позицію ЄС щодо використання цих активів.”,- каже Олексій Кущ, експерт аналітичної компанії “ Об'єднана Україна ”.

Реакція Москви

Москва вкрай різко відреагувала на безстрокове заморожування своїх активів у ЄС, назвавши це “відвертою банальною крадіжкою”, незважаючи на всі юридичні спроби Брюсселя прикрити це рішення. Кремль та МЗС РФ попередили, що Росія обов'язково вживе симетричних та асиметричних заходів у відповідь, які будуть спрямовані проти країн та компаній, що беруть участь у цьому процесі. Крім того, російська влада вважає заморозку порушенням міжнародного права та суверенного імунітету, і ЦБ РФ вже почав вдаватися до юридичних кроків, зокрема, подавши позов проти бельгійського депозитарію Euroclear, де знаходиться значна частина заморожених коштів. Президент РФ Володимир Путін доручив уряду розробити детальний пакет дій у відповідь на випадок, якщо ЄС наважиться використати ці активи для фінансування України.

Країн, що виступають проти репараційного кредиту побільшало

Водночас є й погана новина. Країн, які виступають проти ідеї репараційного кредиту для України коштом активів РФ в ЄС побільшало.

Нещодавно ще три країни приєднались до Бельгії та заявили, що проти ідеї  використанню грошових коштів для підтримки військових зусиль України.

“Чотири країни заявили, що підтримують нещодавню пропозицію ЄК щодо безстрокового заморожування суверенних фондів Москви, що зберігаються в ЄС, але попередили, що цей крок не повинен “запобігати” будь-якому потенційному використанню грошових коштів для підтримки військових зусиль Києва”,- йдеться в спільній заяві цих країн.

Італія, Болгарія, Мальта і Бельгія також закликали ЄК та Єврораду продовжувати вивчати й обговорювати альтернативні варіанти відповідно до законодавства ЄС і міжнародного права, з передбачуваними параметрами, що становлять значно менші ризики, для задоволення фінансових потреб України на основі кредитної лінії ЄС або тимчасових рішень, щоб забезпечити безперервність підтримки до того, як будь-який із запропонованих варіантів зможе ефективно набути чинності.

Тож боротьба за репараційний кредит для України коштом активів РФ триває.

Вікторія Хаджирадєва