Російські терористи стараються. Цієї ночі теж «визволяли» Одесу. У людей немає електроенергії, води, тепла. Є ті, хто має комбо з оцих трьох компонентів.

У місті потрохи відновлюють електропостачання, бригади працюють цілодобово. Але до відчутних результатів ще досить далеко. За допомогою генераторів наповнюють систему водопостачання – вона спорожніла через відключення електроенергії. У місті є черги за водою. Організовано підвіз води і працюють 16 бюветів. Але нестача води все одно відчувається гостро. Потяги затримуються, кілька електропотягів скасовано взагалі.

Найкритичніша ситуація у містечку Арциз, що на півдні Одещини. Немає термінів взагалі по відновленню обʼєктів життєдіяльності. Місцева влада говорить про два тижні мінімум. Воду і генератори везуть в Арциз з інших міст. В Одесі організовують гарячу їжу для тих, хто її потребує. Food Train базується на залізничному вокзалі. Поновлюють електроенергію в портах Одеси та області.

Складна ситуація у медичних закладах. Не всі, на жаль, мають змогу повноцінно функціонувати. Поліція ще позаминулої ночі оголосила загальний збір, на вулиці міста виведено практично весь особовий склад. Поліцейські патрулі опікуються правопорядком.

В Одесі організували більше 400-х пунктів незламності. Цю місію взяли на себе різноманітні бізнеси в основному, і влада. В Одесі не працюють повноцінно світлофори, а лише ті, які на акумуляторах. Як довго їх вистачить, невідомо. Відчутно погано працює мобільний звʼязок. Наявних генераторів і акумуляторів на вишках явно недостатньо.

Але от про що я хочу сказати в черговий раз. Телефонує мені мій товариш з іншого міста і каже: «Я бачив ваші підстанції після влучань. Блін, там навіть елементарного захисту немає! Навіть імітації!».

І оце теж питання до ДТЕК. Як так? На четвертому році війни. Після всіх попереджень і прогнозів! Багато підстанцій постраждали не від прямого влучання, а від прильотів уламків. Певні конструкції та інженерні рішення могли б захистити хоч на якісь відсотки.

Ми пам’ятаємо, як всі ці роки велися розмови про спорудження для захисту критичної інфраструктури. Мова йшла про мільярди. Звітували чиновники. Випрошувались гроші у міжнародних партнерів. Рапортувати і проводили безкінечні форуми і наради.

Де все? Голі обʼєкти стоять як прекрасні мішені для ворогів. Сумно це все. За подібну бездіяльність має бути відповідальність. Судячи з повідомлень влади, чухатися в основному почали після доби обстрілів і серйозних руйнувань. Так, те що було, запрацювало. Але ж ніяких запасів і резервів!

Я знаю, що Одесі зараз допомагають інші міста. Дякуємо всім! За додаткові генератори і старлінки. За бригади працівників, які долучилися до подолання наслідків. Це цінно і чуттєво.

І про одеситів. Люди стійкі. Я читаю пабліки, чати, розмовляю і бачу, що ніхто не опускає руки. Всі роблять те, що в силах, щоб стало легше не лише собі, а і тим, хто поруч.

Немає тотальної зневіри. Якщо російські і проросійські пропагандисти сподіваються, що той терор, який влаштувала нам їхня недокраїна, спонукає людей виходити на вулиці і волати про «мир за будь-яку ціну», то вони дуже помиляються.

Більшість розуміє, хто головний ворог і розуміє те, що лише знищення ворога дасть змогу нам всім видихнути. І ще одне. Росіяни пошкодили два турецькі судна – одне у порту, інше у водах Чорного моря.

Памʼятаю, як у 2022-му році вели розмови про можливість забезпечити Одесу електроенергією саме з турецького судна, яке може підійти до берегів моря.

Мені здається, це був би крутий геополітичний і людяний крок. І гарна відповідь покидькам. Чому б українській владі не звернутися до Ердогана?