Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №14005, який спрощує процедури стягнення боргів. Цей крок викликав хвилю чуток серед українців про нібито можливе відбирання житла навіть за невеликі борги з комуналки.

Адвокатка Ольга Брус у коментарі "Телеграфу" пояснила, чи відповідають дійсності ці побоювання.

Вона зазначила, що законопроєкт передбачає лише автоматизацію існуючих процедур примусового виконання рішень, визначених Законом України "Про виконавче провадження". Жодних нових правил про вилучення житла за борги документ не містить.

Коли житло може відійти у власність кредитора

За словами Брус, звернення стягнення на нерухоме майно застосовується лише у разі відсутності у боржника достатніх коштів або рухомого майна. Спершу стягують іншу власність – земельні ділянки або допоміжні приміщення, і лише в останню чергу може йти мова про квартиру чи будинок, у якому мешкає боржник.

При цьому є важлива умова: стягнення на єдине житло можливе лише при боргу понад 20 мінімальних зарплат, тобто понад 160 тис. грн. Якщо заборгованість менша – житло забрати не можуть.

Адвокатка додала, що у випадку злісного неплатника комунальних послуг із боргом понад цю суму житло дійсно може опинитися під загрозою. Проте, навіть тоді виконавець спершу звертає стягнення на інше майно, і позбавлення житла застосовується лише як крайній захід.

Раніше портал Знай повідомляв, позов до суду через борги за комуналку: як уникнути примусового стягнення.

Також наш портал інформував, штрафи за несплату комуналки: як врятуватися від санкційних нарахувань.

Крім того, ми писали, нацькують колекторів: боржникам за комуналку влаштують "веселе життя".