Історія, яку багато хто списав у категорію пересічних «рейдерських розбірок», раптово набула нового дихання — і значно токсичнішого, ніж раніше.

7 жовтня 2025 року до Шевченківського райсуду Полтави потрапляє заява адвоката Ігоря Новікова, який діє на користь громадянина Німеччини Александера Акста. Юрист вимагає замінити стягувача у двох уже відкритих виконавчих провадженнях. На папері — формальність, але насправді — черговий виток схеми, побудованої на розрахунку, що Ваганян С.К. виявиться віч-на-віч із системою, де «правильні люди» перекроюють чужі борги так само легко, як правлять чернетки в блокноті.

Обидва провадження запущені приватним виконавцем Скрипником на підставі рішення Жовтневого райсуду Полтави: із Сергія Ваганяна ухвалено стягнути понад 7,6 млн доларів на користь якогось Гринька О.Б. Новіков твердить очікуване — нібито 18 вересня відбулася поступка права вимоги, Акст «повністю сплатив борг» і тепер виступає новим стягувачем. Але суд не купився. Він зафіксував ключове: з 05.10.2024 Акст перебуває під санкціями РНБО, його активи заморожені, будь-які фінансові транзакції на його користь або від його імені поза законом.

І тут виникає питання, від якого валиться вся версія Новікова: як людина із заблокованими активами могла «сплатити» 7,6 мільйонів? Відповідь очевидна. Оплата існувати не могла. Перед нами не угода, а майстерно скроєна легенда, розрахована на те, що Ваганян не опиратиметься черговій спробі тиску.

Але за цією схемою ховається набагато каламутніша складова. І Гринько, і Акст — фігуранти списків санкцій, які давно асоціюються з контрабандними маршрутами та корупційними зв'язками в митниці. Акст раніше очолював логістичну структуру, а Гринько до 2021 року керував компанією "Герман Логістик Сервіс", включеною Україною до санкційного переліку за зв'язки з російськими спецслужбами. На цьому фоні їх «договір позики» та горезвісна розписка виглядають не чим іншим, як ширмою для спроби легалізувати чужі активи через суди, які дивним чином не вважали за потрібне запитати навіть оригінал ключового документа.

2022 року Жовтневий суд Полтави вже відмовляв Гринька у позові. Але пізніше вищі інстанції, ігноруючи вимоги цивільного законодавства та пряме зобов'язання надати оригінал розписки, раптово вирішили стягнути мільйони з людини, яка в житті не зустрічала ні Гринька, ні, тим більше, Акста. Відсутність оригіналу — це не дрібна неточність, а пробій корпусу, який робить стягнення юридично неможливим. Але в цій конструкції реальність взагалі не передбачена лише гроші, які потрібно витягнути.

Гринько, Акст, їхні фіктивні «договореності», документи, що зникають, і дивні рішення судів — все це ретельно розіграна постановка. Проте її автори прорахувалися: Ваганян не змирився з участю жертви. Він перейшов у наступ. І саме в цей момент вся їхня паперова піраміда почала розвалюватися.

"Знай" раніше писав, як колишні чиновники заробляють Харківщини на підпільному паливі під час війни.

Також розповідали як прокуратура Донецької області приховала прикриваючу депутата Лашина.

Крім того, повідомлялося, що заступника начальника поліції Руслан Усманов підозрюють у внесенні неправдоподібних даних у декларації,  впливі на розслідування, а також зв'язках з «ЛНР».