В Україні триває системний тиск на енергетику, і одними з ключових цілей російських ударів залишаються підстанції атомних електростанцій. Це викликає занепокоєння серед громадян, однак ризику повторення катастрофи масштабу Чорнобиля немає. Про реальну ситуацію розповів експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев.

Фахівець пояснює, що важливо розділяти два поняття — ядерну небезпеку та небезпеку порушення енергопостачання. Пошкодження підстанцій чи ліній живлення створює проблеми саме з передачею електроенергії, але не з безпечністю реактора. Енергоблоки на АЕС мають багаторівневий захист, зокрема третій рівень — спеціальні залізобетонні укриття, розраховані на вплив ракетних ударів. Такі конструкції створювалися ще за часів Холодної війни, і їхня стійкість була закладена в проєкт з урахуванням можливих військових загроз.

У разі пошкодження ліній електропередач реактор переходить у режим, який експерт порівнює з роботою двигуна автомобіля на холостому ході. Енергія виробляється, але не передається в мережу. Головною умовою безпечної роботи залишається стабільне живлення систем охолодження. Саме тому після 2011 року були значно посилені вимоги до автономного забезпечення електроенергією у випадку зовнішніх впливів.

На кожній атомній електростанції є достатня кількість резервних дизельних генераторів та запас палива. Це дозволяє забезпечити роботу критичних систем щонайменше протягом двох тижнів. Як приклад, Рябцев наводить ситуацію із Запорізькою АЕС, яку було повністю знеструмлено на кілька тижнів, але її підтримували всього шість генераторів. За його словами, цього було достатньо, щоб гарантувати безпечне функціонування станції.

Нагадаємо, відключення стануть "плаваючими": українців попередили про нові графіки і пояснили причини

Раніше ми розповідали, що  взимку наслідки відчують всі: що буде зі світлом після атак і чи зростуть тарифи

Також, зима стане суровим випробуванням: які міста можуть залишитись без опалення