Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій підтримав законопроєкт №14127. Він пропонує подовжити строк накладання адміністративного стягнення за булінг в освітніх закладах. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на голову комітету Сергія Бабака.

Законопроєкт подала народна депутатка Олена Вінтоняк разом із групою парламентарів. Документ передбачає внесення змін до статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення – частину шосту пропонують доповнити статтею 173-4 КУпАП, яка встановлює відповідальність за булінг.

Законопроєкт змінює строк притягнення до адмінпокарання з трьох місяців до одного року. Це має унеможливити уникнення покарання для кривдника та підвищити ефективність реагування на такі правопорушення.

У пояснювальній записці зазначається, що нинішній тримісячний строк часто недостатній для належного розслідування та притягнення винних до відповідальності. Запропоноване подовження до одного року має посилити захист постраждалих.

«За результатами обговорення комітет рекомендував Верховній Раді України ухвалити цей законопроєкт у першому читанні за основу», – написав Бабак.

До слова, 234 адміністративні протоколи щодо булінгу у закладах освіти було складено цьогоріч в Україні. Це на 7% більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли таких протоколів було 219.

Якщо враховувати лише навчальні місяці — січень-травень та вересень-жовтень – то середня кількість протоколів цьогоріч становить 33 на місяць. Для порівняння, у 2021 році таких справ було ще більше – 37 щомісяця, однак тоді значну частку порушень формували студенти та учні, які нині часто навчаються онлайн через війну.

Понад половину всіх протоколів – 132 або 56% – складено за булінг, вчинений малолітніми або неповнолітніми (ч. 3 статті 173-4 КУпАП). Частка таких порушень залишилася незмінною порівняно з минулим роком, проте майже вдвічі більше, ніж до початку повномасштабної.

33 протоколи було складено за булінг, вчинений групою або повторно (ч. 2 та ч. 4 статті 173-4 КУпАП). Їхня частка фактично не змінюється вже кілька років і залишається на рівні 14-15%. Проте ці справи розглядають найгірше – лише половина дійшла до суду.