Рекомендації для початківців

Глінтвейн - це більше, ніж просто гаряче вино зі спеціями. Адже це напій, який зібрав у собі історію подорожей, зимових свят, а також пригоди мандрівників і торговців, які століттями гріли ним зачерствілі від холоду руки.

Він нібито з’явився саме з людського бажання знайти трохи тепла там, де його найменше: у вітряних середньовічних містах, на гірських перевалах, на ярмаркових площах, де сніг змішувався з голосами та сміхом.

Зараз цим стародавнім, але таким популярним нині напоєм іноді пригощають у ресторанах і на зимових ярмарках. Але найбільше задоволення цей напій приносить удома, коли його приготуєш своїми руками.

Уявіть лише: тихий тріск полін у каміні, мерехтіння вогників на стінах та аромат гарячого вина зі спеціями. Такий момент варто пережити, особливо коли хочеться усамітнення або коли поруч - людина, яка розуміє тебе без слів.

Кілька рецептів дадуть змогу урізноманітнити домашні напої або допоможуть поекспериментувати з власним варіантом глінтвейну. Але спочатку - правила, які потрібно знати для приготування алкогольного глінтвейну:

- не слід використовувати кріплене вино, адже при нагріванні його утворюється запах спирту і сам глінтвейн тоді буде безнадійно зіпсований. Найчастіше для приготування цього напою беруть червоне вино, яке може бути солодким, напівсолодким чи сухим – це вже вирішуйте самі;

- який би рецепт ви не обрали, не можна суміш доводити до кипіння;

- завдяки спеціям і теплу глінтвейн не лише смачний і ароматний, а й може слугувати легким профілактичним засобом під час застуди, особливо коли болить горло.

Класичний варіант

Традиційний спосіб приготування, що бере початок у Німеччині, зовсім нескладний:

- покладіть у каструлю спеції: дрібку тертого мускатного горіха, 1 чайну ложку меленого імбиру, 1 чайну ложку кориці та 7 гвоздик;

- залийте їх 130 мл води та доведіть до кипіння;

- зніміть із вогню;

- дайте настоятися приблизно 10 хвилин;

- процідіть рідину крізь марлю або сито;

- з’єднайте ароматний відвар із 3 чайною ложкою цукру та 1 л вина;

- повторно прогрійте на слабкому вогні, стежачи, щоб не з’явилися бульбашки;

- накрийте кришкою й залиште ще на 7 хвилин.

Поки напій гарячий, ним можна пригощати друзів.

Готуємо збитень

Збитень

Як варіант, можна приготувати збитень - стародавній східнослов’янський напій на основі меду, води та спецій (гвоздика, імбир, кориця та різні трави). Його вживали ще за часів Київської Русі як заміну чаю чи кави.

Традиційно готували два окремі настої - медовий і трав’яний а потім поєднували, "збиваючи" їх разом, що й дало назву напою. Збитень може бути як безалкогольним, так і з додаванням вина чи чогось іншого спиртного.

Після змішування напій підігрівали і частували гостей, особливо його любили пити взимку, вважаючи ідеальним зігріваючим засобом.

Для приготування потрібно:

- розчинити 300 г меду у 800 мл води;

- довести до кипіння, зняти піну та відставити;

- окремо закип’ятити 700 мл води й додати до неї марлевий мішечок зі спеціями: 2 чайні ложки кориці, 10 гвоздик, 5 горошин чорного перцю, 2 чайні ложки сушеного звіробою та приблизно 2 см кореня імбиру;

- настоювати 30 хвилин;

- змішати, а краще добре збити, з медовою водою.

Подавати гарячим, а якщо охолоне - можна легко підігріти ще раз. Такий різновид гарячого напою не лише зігріває, а й допомагає підтримати імунітет у холодну пору.

Фруктовий глінтвейн

Фруктовий рецепт глінтвейну

Це вишуканий, надзвичайно ароматний і яскравий варіант напою. Щоб приготувати його, потрібно:

- змішати 500 мл натурального соку, 500 мл червоного вина і 130 мл води;

- нагріти суміш майже до кипіння й залишити на слабкому вогні;

- додати порізане яблуко, 4 горошини запашного перцю, 3 палички кориці, по дрібці меленого імбиру, мускату й кардамону, а також по 3 столових ложки цедри лимона та апельсина та стільки ж родзинок;

- дочекатися, доки аромат поєднається з напоєм, але потрібно вимкнути вогонь ще до появи бульбашок;

- накрити кришкою та залишити на 15 хвилин.

Тепер залишилося лише процідити і - подавати.

Напій з характером

Перші згадки про глінтвейн сягають стародавнього Риму. Римляни любили підігріте вино з медом і спеціями, яке вважали корисним для здоров’я та хорошим супутником у холодну пору.

З розпадом імперії рецепт не зник - він подорожував разом із купцями Європою. У Середньовіччі спеції були золотом: кориця, гвоздика, імбир, мускатний горіх коштували стільки, що дозволити собі пряне вино могли лише заможні родини. Тому глінтвейн поступово став символом достатку та свята.

Проте з часом напій демократизувався. У XV–XVI століттях він уже був звичним у тавернах Німеччини та Австрії, у шинках Франції, на сільських подвір’ях Чехії. А коли на європейських площах почали проводити зимові ярмарки, аромат гарячого вина став невід’ємною частиною свята. Люди збирались навколо великих мідних казанів, обмінювалися новинами, слухали музикантів, тримали теплі кухлі в руках - і, здавалося, що навіть лютий мороз відступає.

Вважається, що глінтвейн - це напій з характером. Він не любить поспіху: спеції повинні розкритися, вино - прогрітися, аромат - настоятися. Кілька хвилин неправильного кипіння - і магія зникає. Глінтвейн навчає паузі, очікуванню та вмінню насолоджуватися моментом.

У кожній країні сформувалася власна традиція приготування глінтвейну. Німці люблять дуже пряний варіант, додаючи апельсин, корицю та гвоздику. Скандинавський "ґльоґ" часто містить мигдаль та родзинки. У Франції інколи змішують червоне та рожеве вино, а в Англії використовують портвейн. Загалом глінтвейн - це універсальна мова зими, в якій кожен народ говорить зі своїм акцентом.

Цей напій дарує відчуття неспішності, затишку, єдності. Його готують для друзів, для коханих, для себе. Він нагадує: попри всі турботи, у житті завжди є місце для маленького дива - достатньо лише взяти кухольі зробити ковток.

Оксана Тарасенко