Мирний план продовжує залишатися найбільш обговорюваним дипломатичним документом, а паралельно розгортається дискусія й про вибори в Україні під час війни. При цьому західні ЗМІ активно пишуть про тиск на Київ з боку Вашингтона щодо територіальних поступок.

РБК-Україна зібрало останні дані про мирний план США, позиції України та США щодо територій і виборів.

Вибори в Україні під час війни

На тлі обговорень мирного плану президент Сполучених Штатів Дональд Трамп вкотре заявив, що Україні слід провести президентські вибори . І цю тезу він вже повторив двічі за досить короткий термін. 

В інтерв’ю Politico 9 грудня Трамп заявив, що Росія зараз "без сумніву" сильніша в переговорах та порадив Зеленському погодитися на американську мирну.

В останньому зі своїх виступів перед журналістами глава Білого дому висловив думку, що буцімто 82% українців вимагають укладення угоди, яка б привела до завершення війни.

"Зеленський має бути реалістичним. Мені цікаво, скільки ще часу пройде до того, як у них відбудуться вибори? 82% українського народу вимагають укладення домовленості", - сказав Трамп.

Президент США висловив думку, що влада України "використовує війну, щоб не мати виборів". Український лідер відповів на заклики американського колеги. Зеленський заявив, що "готовий до виборів", але має бути забезпечена безпека та змінено законодавство.

Глава держави попросив народних депутатів підготувати законодавчі зміни, які дадуть змогу провести вибори в Україні під час воєнного стану.

Перший заступник голови ВРУ Олександр Корнієнко зазначив, що над законом вже працюють і Рада готова "розробити законодавчу рамку", але є ще безпекова, яку мають забезпечити партнери.

Адже без гарантій безпеки від партнерів, зокрема США та ЄС, організація голосування для військових та громадян у прифронтових районах буде неможливою.

ЦВК уточнює, що на підготовку виборів потрібно не менше шести місяців.

Також серед проблемних питань велика кількість ВПО та умови для голосування громадян за кордоном.

Донбас та територіальні питання

Одним із найскладніших аспектів мирного плану залишаються територіальні питання. Росія наполягає на повному виході українських військ з Донецької і Луганської областей. Київ відкидає передачу українських територій РФ в обмін на "мир".

Зеленський підкреслює, що ці питання мають обговорюватися на рівні лідерів, щоб досягти максимально безпечного та дипломатично обґрунтованого рішення.

США намагаються знайти компромісне рішення, водночас Financial Times повідомляє, що американська сторона пропонує конкретні моделі врегулювання, які далеко є не на користь України. 

Високопоставлені українські чиновники повідомляють виданню, що остання редакція мирного плану США не вимагає виведення російських військ із майбутнього східного кордону демілітаризованої зони.

Спецпосланець Трампа Стів Віткофф пропонував Києву передати Москві решту 25% східної Донецької області, вважаючи це "шляхом до справедливого миру". Трамп вважає, що Україна "не має козирів" і ризикує втратити більше територій у 2026 році, якщо відмовиться від, на його думку, "розумних поступок".

Зі свого боку Зеленський та європейські експерти вважають, що відмова від території без бою лише утворить плацдарм для росіян, які після заморозки відновлять агресію з новою силою. 

Адже отримання Росією контролю над усім Донбасом означало б захоплення "фортечного поясу" міст - Покровська, Костянтинівки, Дружківки, Краматорська та Слов'янська, які залишаються бастіоном проти російських військ на сході України.

Три ключові документи мирного плану

Початковий "мирний план" мав 28 пунктів і пропонував створити буцімто "нейтральну демілітаризовану буферну зону" після виведення українських військ із Донецької області. План передбачає, що зона буде міжнародно визнаною територією РФ, а російські війська туди не вступатимуть.

Міністр Сухопутних військ США Ден Дрісколл під час візиту в Київ заявив, що Штати готові надати Україні гарантії безпеки та створити "найсучаснішу демілітаризовану зону" вздовж фронту, схожу на корейську демілітаризовану зону.

Зеленський вважає таку зону шляхом до замороженого конфлікту і зазначає, що питання гарантій безпеки поки що не вирішене.

На даний момент Україна та союзники виділяють три основні документи, над якими працюють Вашингтон та Київ :

• Мирний план (20 пунктів)- рамковий документ, що постійно змінюється і відповідає інтересам України, Європи та світу.
• Гарантії безпеки - документ між Україною, США та "коаліцією рішучих", що визначає заходи безпеки для країни.
• План відновлення - передбачає економічне та інфраструктурне відновлення України після війни або припинення вогню.

Загалом основні пункти мирного плану, які відомі зі заяв сторін, включають:

• територіальні питання, зокрема щодо Донецької області;
• питання безпеки ядерних об’єктів (ЗАЕС);
• визначення лінії розмежування та контроль на кордоні;
• репарації та відновлення України;
• гарантії від США та ЄС;
• повернення дітей та полонених.

Хто працює над мирним планом

Спецпосланець президента США Стів Віткофф і зять Трампа Джаред Кушнер стали головними і єдиними наразі американськими представниками в переговорах із Росією.

Зокрема, Віткофф цього року вже шість разів особисто зустрічався з російським диктатором Володимиром Путіним. Тоді як Джаред Кушнер лише нещодавно приєднався до команди посланця Трампа, принаймні публічно. 

Українську переговорну групу після відставки голови ОП Андрія Єрмака очолює секретар РНБО Рустем Умєров.

З боку європейської сторони, яка обговорює з Києвом питання гарантій безпеки у разі укладення перемир'я, лідерами виступають лідери так званої "коаліції рішучих":

• президентом Франції Еммануель Макрон;
• канцлер Німеччини Фрідріх Мерц; 
• прем'єром Британії Кір Стармер.

Російська команда включає як політичних радників Путіна, так і фінансово-економічних представників Кремля . Серед них помічник глави Кремля Юрій Ушаков та Кирило Дмитрієв, який є керівником Російського фонду прямих інвестицій (РПФІ).

Рамки мирного плану американська делегація привозила для обговорення з Путіним після того, як документ зазнав змін, на яких наполягав Київ. Сам глава Кремля заявив, що план США "може стати основою остаточного мирного врегулювання в Україні". Однак знову акцентував на своїх максималістських вимогах.

Своєю чергою Україна передала США оновлені пропозиції для подальших узгоджень. Що в них - не розголошується. Але Axios пише, що Українська відповідь на мирний план США включає нові ідеї щодо вирішення таких спірних питань, як території та ЗАЕС.

Очікується, що військові високопосадовці США та України проведуть віртуальну зустріч сьогодні, аби продовжити обговорення конкретних частин мирного плану.

Зеленський тим часом продовжує обговорювати план із союзниками в Європі. Зокрема, на сьогодні це питання обговорять на онлайн-зустрічі "коаліції рішучих". 

Зустріч на рівні лідерів 

Президент України наголошує, що чутливі питання плану мають обговорюватися на рівні лідерів, зокрема з Трампом. Втім, поки що підтвердження зустрічі від американського лідера немає.

Західні медіа повідомляють, що США поспішають укласти угоду, називаючи потенційним дедлайном Різдво (25 грудня). Джерела РБК-Україна підтверджують поспіх у Вашингтоні, проте кажуть - офіційного дедлайну наразі не оголошено.

Позиція Росії

Росія активно наполягає на територіальних поступках з боку України , зокрема щодо Донбасу. За версією Кремля, зміни, який зазнав початковий 28-пунктний "мирний план" США не вигідний Росії. 

Адже першочергово він фактично описував умови капітуляції України - обмеження чисельності ЗСУ, поступки щодо своїх територій, ще й амністія для російських воєнних злочинців.

На пресконференції в Бішкеку 27 листопада Путін заявив, що бойові дії в Україні припиняться тоді, коли ЗСУ залишать "території, які вони займають".Диктатор говорив про Донбас та так звану "Новоросію", ймовірно, під цим всім він мав на увазі Луганщину, Донеччину, Херсонщину, Запоріжжя, Крим та Севастополь.

Також Росія категорично виступає проти курсу України до НАТО . Зокрема, сьогодні глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Київ "має повернутися до нейтральних, позаблокових та без'ядерних основ".

До того ж він повідомив, що Москва передала Вашингтону "додаткові пропозиції" щодо колективних так званих "гарантій безпеки", але не уточнив яких саме.

Що ще пишуть ЗМІ

США своєю чергою роздумують над поверненням Росії до світової економіки й плани вже передали Європі, пише газета The Wall Street Journal з посиланням на американських та європейських офіційних осіб.

У документах йдеться про інвестиції американських компаній у ключові сектори РФ, зокрема у видобуток рідкісноземельних металів. План також передбачає допомогу у відновленні потоків російських енергоносіїв до Європи та решти світу, що йде всупереч із політикою Європи щодо відмови від російського газу.

Також США описують механізм, за яким американські компанії зможуть отримати доступ до приблизно 200 мільярдів доларів заморожених російських активів та інвестувати їх в українські проекти. Серед ідей - будівництво нового дата-центру, який має живитися від Запорізької АЕС, яка під контролем російських військ.

Під час підготовки матеріалу використовувалися публікації Axios, WSJ, Politico, Financial Times.