"Ланцюг" із 14 галактик. Астрономи зробили надзвичайне відкриття у космосі

Як астрономи відкрили “ланцюг” із 14 галактик
Усі ці галактики з’єднані між собою, немов підвіски на браслеті.
Зазначається, що дослідження міжнародної групи на чолі з Оксфордським університетом опубліковане 4 грудня в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.
За словами співкерівниці роботи докторки Лайли Джанг, структура вражає не лише масштабом, але й поєднанням вирівняності обертання та руху всієї нитки.
Це можна порівняти з атракціоном із чашками в парку розваг: кожна галактика обертається сама по собі, але водночас обертається й уся "платформа" — космічний філамент. Ця подвійна динаміка дає унікальне розуміння того, як галактики отримують власний обертальний момент.
Відкриття може пролити світло на механізми формування галактик у ранньому Всесвіті.
Космічні філаменти — це основа великомасштабної структури Всесвіту, гігантські нитки з галактик і темної матерії, які простягаються на мільйони світлових років. Вони виконують роль "магістралей", спрямовуючи потоки газу та матерії у галактики.
Цю структуру вдалося розгледіти завдяки поєднанню даних радіотелескопа MeerKAT у ПАР, спектроскопічного інструмента DESI та оглядів неба SDSS. Інструменти зафіксували синхронізоване вирівнювання галактик, що знаходяться на однакових відстанях і "протягнуті" уздовж одного газового каналу.
Галактики у філаменті демонструють чітку тенденцію обертатися у тому ж напрямку, що й сама структура. За моделлю динаміки, швидкість цього обертання становить приблизно 110 км/с. Ба більше, вся нитка також має власну глобальну ротацію: галактики по обидва боки її "хребта" рухаються у протилежні боки.
Такі дані кидають виклик чинним моделям еволюції галактик і свідчать, що космічні філаменти можуть значно сильніше впливати на формування обертання галактик, ніж вважалося раніше. Структура, зазначають дослідники, виглядає молодою та майже недоторканою, а велика кількість водню та "динамічно холодний" стан роблять її своєрідним "фосильним записом" космічних процесів.
Ця нитка — як архів космічних потоків, що дозволяє зрозуміти, як галактики набирають обертання і ростуть, — зазначила співкерівниця роботи докторка Мадаліна Тудораче.
Отримані результати також можуть допомогти розробити нові моделі для майбутніх космологічних досліджень, зокрема для прогнозування вирівнювання галактик у великих масштабах.










