Уявіть українського військового на фронті і його наречену в тилу. Вони не можуть бути поруч, але можуть одружитися. Не після ротації, не "коли буде час", а тепер — через відеоконференцію в Дії. Жодних поїздок, черг чи втрат часу. Свідоцтво про шлюб приходить поштою у будь-яку точку країни, крім тимчасово окупованих територій або на яких ведуться активні бойові дії.

Це не футуристичний сюжет. Це — нова реальність української юстиції. Понад 25 тисяч пар уже скористалися послугою електронної реєстрації шлюбу, яку американський журнал TIME визнав однією із найкращих винаходів 2024 року. Для мене це не просто цифра — це доказ того, що цифрова держава може бути людяною, швидкою і здатною підлаштовуватися під життя навіть під час війни.

Онлайн, де це можливо. Людяно, де це важливо

Сервіс "Шлюб онлайн" з'явився заради людей, які сьогодні розділені кордонами, фронтом чи обставинами. Онлайн-церемонія відбувається у визначений час та день: подружжя підключається до відеозв'язку, дає згоду, підписують актовий запис за допомогою Дія.Підпису і держава визнає їхній шлюб незалежно від того, де вони перебувають: у Києві, Берліні чи на позиції під Купʼянськом.

За цією філософією працюють цифрові офіси ДРАЦС, відкриті в Києві, Львові та Дніпрі. Людина повинна отримувати послуги там, де зручно їй, а не там, де розміщена державна будівля.

Наступний крок — е-Розлучення

Для пар без спільних неповнолітніх дітей та майнових спорів розірвання шлюбу також відбуватиметься онлайн через відеозв'язок. Обов'язковий місяць на роздуми залишається. Ми не спрощуємо відповідальність, ми спрощуємо процедуру.

Суд і ДРАЦС. Коли система не синхронізована з життям

За дев'ять місяців 2025 року через ДРАЦС зареєстровано менше 20 тисяч розлучень. Переважна більшість розлучень в Україні здійснюється через суд. І тут виникає ключова проблема, з якою стикаються тисячі людей: після отримання судового рішення про розлучення його все одно потрібно нести в паперовому вигляді до ДРАЦС, бо дані не передаються автоматично до реєстрів Мінʼюсту.

Тобто, людина, яка розлучилася через суд, досі мусить нести паперові копії у відділ реєстрації, щоб оновити свій статус. Це наслідок старої моделі, у якій держава "живе" в одному світі, а люди — в іншому.

Ми вже ініціювали створення єдиного протоколу обміну даними між судами та Мін'юстом. Це невидима широкому загалу, але фундаментальна зміна. У державі, яку ми будуємо, судове рішення має миттєво ставати частиною цифрових реєстрів.

Від бюрократії до цифрової архітектури держави

Мін'юст супроводжує людину у важливі моменти життя: зареєструвати народження, одружитися, розлучитися, оформити нерухомість, відкрити бізнес, завірити документи.

Колись це означало черги й кабінети. Сьогодні — цифрові сервіси які:

• автоматизують 76% реєстрацій ТОВ;
• забезпечують понад 900 тисяч витягів із реєстру нерухомості;
• дають сотні тисяч онлайн-запитів через "єМалятко";
• дозволяють відкрити ФОП за хвилини.

Але справжня трансформація — не в автоматизації старих процесів. Ми створюємо новий тип держави: гнучкої, швидкої, прозорої і побудованої навколо потреб людини.

Цифровізація не замінює людей — вона звільняє їх від рутини, щоб професійність працювала там, де вона справді потрібна.

Цифрова стійкість у час кібервійни

Мене часто запитують: чи безпечно переносити стільки державних процесів у цифру? У реальності повномасштабної війни відповідь однозначна — небезпечно якраз не цифровізуватися.

Що вразливіше?

Паперовий архів, який може бути знищено ракетою? Чи зашифровані дані, рознесені по захищених хмарах і серверах, які дублюються і не залежать від місця?

Україна будує цифрову стійкість, яка гарантує незмінність прав навіть під час війни. Це не про "застосунок" і не про сервіс. Це про безпеку.

2026 рік стане новим етапом цифрової держави

Мінʼюст запустить низку ключових сервісів:

• актуалізація актових записів;
• е-розлучення;
• оновлений е-Апостиль;
• е-нотаріат;
• цифрове оновлення даних про бенефіціарів — вимога ЄС і тест нашої здатності будувати цифрову довіру.

Це фундамент цифрової України — сильної, гнучкої, сучасної. Цифрова юстиція не просто супроводжує наш шлях до Європи — вона робить його швидшим і незворотним.

Ольга Рябуха , заступниця міністра юстиції з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації