Китай уважно аналізує незавершений мирний план адміністрації Дональда Трампа для Росії та України. Пекін спостерігає, наскільки далеко Вашингтон готовий зайти задля угоди і чи будуть зроблені поступки на користь Москви. Як зазначає оглядачка Bloomberg Opinion Карішма Васвані, голова КНР Сі Цзіньпін використовує цю ситуацію, щоб чіткіше артикулювати свою давню мету –об'єднання з Тайванем. Це ставить самоврядний острів у небезпечне становище, оскільки сигнали з Вашингтона стають менш чіткими, а наміри Сі – більш явними, передає «Главком».

Доля Тайваню вже давно пов'язана з повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Ще у 2022 році колишній прем'єр-міністр Японії Фуміо Кісіда попереджав: «Сьогодні Україна. Завтра, можливо, Східна Азія».

Подібної думки дотримується військовий стратег, відставний австралійський генерал-майор Мік Райан, який вважає, що Китай може скористатися цим моментом, щоб запропонувати власний план. Райан припускає, що Сі завжди надавав перевагу взяттю острова під контроль без застосування військової сили.

Генерал-майор Райан прогнозує: «Таким чином, ми можемо очікувати, що Комуністична партія Китаю в найближчій або середньостроковій перспективі, таємно чи публічно, представить адміністрації Трампа 28-пунктний план щодо Тайваню».

Оглядачка вказує, що ця стратегія була викладена ще у 2022 році в Білій книзі Пекіна «Питання Тайваню та возз'єднання Китаю в нову еру». Документ стверджує, що острів завжди був частиною Китаю, відкидає міжнародне втручання та позиціонує возз'єднання як необхідну умову для національного відродження. Пекін підкреслив, що готовий застосувати силу для досягнення своїх цілей.

Минулого тижня Китай різко відреагував на прохід найбільшого військового корабля Нової Зеландії через Тайванську протоку, застерігаючи від розпалювання конфлікту. Ця жорстка відповідь була адресована не лише Новій Зеландії, але й будь-яким іншим прихильникам острова, які планують втручання.

24 листопада Трамп і Сі Цзіньпін провели годинну телефонну розмову, під час якої обговорювалися торгівля та зростаюча напруженість між Китаєм і Японією (спричинена коментарями японської прем'єр-міністерки Санае Такаїті щодо Тайваню).

Трамп у своєму дописі про розмову не згадав про острів, але МЗС Китаю приділило значну увагу словам Сі з цього питання. Сі Цзіньпін заявив, що повернення Тайваню до Китаю є невід'ємною складовою післявоєнного міжнародного порядку. Цим формулюванням він намагається позиціонувати Пекін як захисника глобальної системи, створеної після Другої світової війни, а Тайвань (і його прихильників) – як дестабілізуючу силу.

У відповідь на це Тайбей оголосив про додаткове виділення $40 млрд на оборону. Президент Лай Цінде повідомив, що кошти підуть на придбання нової американської зброї та посилення асиметричних можливостей острова. Ці можливості передбачають використання невеликих та відносно недорогих систем, здатних завдати значних втрат китайським силам до прибуття допомоги США. Це повідомлення було спрямоване як на Пекін, так і на Вашингтон.

Лай має підстави для занепокоєння, адже, як зауважує колумніст Хел Брендс, найближчі місяці можуть стати вирішальними для безпеки острова. Увага Трампа, схоже, зосереджена на покращенні відносин із Китаєм, тоді як Сі стає все сміливішим у своїх заявах про об'єднання.

Тайвань є критично важливим елементом світової економіки, оскільки виробляє приблизно 90% найсучасніших комп'ютерних чипів. «Серйозний конфлікт зруйнував би ланцюги постачання, на яких базується все: від смартфонів та автомобілів до центрів обробки даних штучного інтелекту», – додає Васвані.

Оборонний план Лая є розумним, але його затвердження може зіткнутися з перешкодами в парламенті. Тайбей повинен докласти максимум зусиль для виділення фінансування на безпілотники, ракети, мобільні пускові установки та стійкі системи управління. Важливо також продовжувати навчання цивільної оборони та протидіяти операціям впливу, які проводить Китай.

Союзники Вашингтона – Японія, Австралія, Південна Корея та Філіппіни – повинні поглибити координацію та вважати оборону острова ключовою складовою регіональної безпеки. Продовження транзиту через Тайванську протоку, навіть попри ризик роздратувати Пекін, підтвердить важливість міжнародного права.

«План Трампа щодо України може здаватися далеким від подій навколо Тайваню. Але Пекін бачить у цьому лише можливість», – підсумовує Васвані.

Як відомо, на початку листопада прем'єр-міністр Японії Санае Такаїті виголосила в парламенті заяву, яка має юридичну силу: спроба Китаю блокувати чи захопити Тайвань є «питанням виживання» для Японії. Це дає Токіо законне право розгортати Сили самооборони за межами країни. За два дні міністр оборони Шінджіро Коідзумі підтвердив, що на острові Йонаґуні, розташованому лише за 110 км від Тайваню, будуть розміщені ракети середньої дальності.

До слова, Китай ввів повну заборону на імпорт японських морепродуктів. Приводом для офіційного рішення названо «побоювання щодо скидання в океан очищеної води з АЕС «Фукусіма», проте цей крок відбувається на тлі різкого загострення дипломатичної напруги між двома країнами через ситуацію довкола Тайваню.