Інтеграція українського законодавства із законодавством ЄС матиме безпосередній вплив на місцевому рівні. Зокрема, йдеться про вплив на українські громади, який буде стосуватися щонайменше пʼяти сфер.

Як пише РБК-Україна, про це повідомила голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга Народу" Олена Шуляк під час Бучанського форуму "Реформи. Децентралізація. Євроінтеграція".

Якщо говорити про інтеграцію українського законодавства із законодавством ЄС, то вона матиме безпосередній і дуже суттєвий (щонайменше на 70%) вплив на процеси в громадах. На думку Олени Шуляк, йдеться про пʼять ключових секторів. По частині з цих пунктів буде однозначно позитивний вплив на громади, втім з деякими моментами у громад можуть бути значні складнощі переходу.  

"Українські експерти прогнозують, що інтеграція із законодавством ЄС вплине на українські громади щонайменше на 70%. А до сфер, на яких це позначиться найбільше, відносять сільське господарство, підприємництво у виробничій сфері, охорону навколишнього середовища, соціальну політику й зайнятість населення, а також публічні закупівлі», - зазначила Олена Шуляк. 

Щодо першого пункту, інтеграція із законодавством ЄС забезпечить більш значний розвиток сільського господарства в Україні й безпосередньо розвиток сільських територій. Це пояснюється величезним аграрним потенціалом країни. Не менш значний вплив інтеграція матиме й на виробництво та підприємництво загалом. Однак для багатьох українських підприємств, які працюють у громадах, буде досить складно переходити на певні стандарти Європейського Союзу, які стосуються перш за все екологічних індикаторів.

"Без виконання цих норм, модернізації виробництва, без переходу на більш екологічний, зелений, курс, наше підприємництво, місцевий бізнес не зможе розвиватися. Тому важливо забезпечити такий перехід уже зараз", - зауважила голова комітету місцевого самоврядування. 

На третьому місці вона виділила охорону довкілля. Однак, якщо весь Європейський Союз зараз займається питаннями кліматичної нейтральності, то для України досить серйозними викликами є замінування територій і виклики, повʼязані з будівельними відходами від руйнувань. 

"Мало хто хоче просто закопувати в ґрунти будівельне сміття та інші відходи, які з’явилися внаслідок війни. Тому потрібні нові стандарти, нові механізми. Потрібен чіткий алгоритм, яким чином це переробляти, оскільки такі відходи, на жаль, має кожна громада. Це слід також законодавчо окреслити", - акцентувала Олена Шуляк. 

Європейська інтеграція впливатиме й на законодавство, що стосується соціальної політики й зайнятості, а також людського капіталу загалом. Враховуючи наслідки війни для України, до вирішення цього питання необхідно підходити дуже прискіпливо та детально. Водночас, наголосила Шуляк, не менш важливим пунктом є інтеграція із законодавством Європейського Союзу, що стосується публічних закупівель. 

"На перший погляд європейська історія - це про роботу з грантами, із структурними європейськими фондами, але коли ми ухвалюємо закони в царині публічних закупівель, інтегроване із законодавством ЄС, ми розширюємо можливості для того, щоб на ринок заходило більше і виробників, і тих, хто надає послуги. Тому маємо зробити закупівлі більш прозорими. Адже в результаті виграють громади та їхні мешканці, бо вони отримуватимуть за більш низькими цінами товари або послуги", - пояснила Олена Шуляк. 

Наостанок вона додала, що всі вищезгадані пʼять сфер, на які матиме безпосередній вплив інтеграція із законодавством ЄС на рівні громад, тісно взаємопов'язані. Ба більше, дуже важливо досліджувати та систематизовувати результати такої інтеграції. Тому цілком можливо, що доведеться провести ґрунтовну роботу стосовно адаптації роботи в цих сферах. 

Як раніше розповіла Шуляк минулого року Україна виконала 21 із 23 запланованих кроків, передбачених Стратегією реформування держуправління. У той же час загалом з початку реалізації плану заходів завершено 36 із 43.