Якщо Україна реалізує антикорупційні заходи у сфері відновлення, що базуються на якісному трирівневому плануванні, це дозволить зменшити корупційні прояви в процесах відбудови на майже 40%.

Як пише РБК-Україна, про це повідомила Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга Народу" Олена Шуляк.

Йдеться про нове стратегічне, просторове та бюджетне планування, які між собою максимально синхронізовані, розповіла нардепка на форумі Ukraine Reimagined: Rebuilding Communities and Public Infrastructure, організованому iC consulenten Ukraine та Європейсько-Українським Енергетичним Агентством за підтримки партнерських інституцій.

За її словами, сьогодні і на рівні законодавства, і на рівні уряду, і на рівні громад у напрямі якісного планування зроблено вже досить багато - затверджено три рівні планування: стратегічне, просторове та бюджетне. Але, якщо вони будуть максимально синхронізовані між собою та реалізовуватись, як заплановано, кількість корупційних проявів у сфері відновлення може зменшитись на майже 40%. 

"На національному рівні розроблена державна стратегія регіонального розвитку, паралельно затверджені вже 22 регіональні стратегії й більше ніж 900 громад станом на сьогодні працюють над своїми стратегіями. Але цих стратегій замало, вони повинні мати продовження й через інші інструменти", - каже Олена Шуляк.

Зокрема, через плани просторового розвитку (ППР) - сучасну містобудівну документацію, без якої по плану відновлення рухатися неможливо. Очікувалось, що цей інструмент запрацює з 1 січня 2025 року, але його довелося відкласти на 1 січня 2028 року, через неготовність низки громад, пояснила вона 

Третьою складовою якісного планування є бюджетне планування. У цій царині також була проведена значна робота - з 2024 року в Україні стартувала масштабна реформа, що стосується управління публічними інвестиціями.

Вже зараз сформовано державний проєктний портфель зі 146 проєктів на суму 11 трлн грн, який є абсолютно відкритим для ознайомлення. 

Однак, зазначила Шуляк, реалізовувати відновлення, заплановане таким чином, неможливо без цифровізації - для цього запустили цифрову еко-систему DREAM, в якій працюють уже сотні громад і де зареєстровані понад 1 тис. проєктів.

Система також відкрита: можна зайти та подивитися, який проєкт заплановано в тій чи іншій громади, хто його ініціював і за який кошт він реалізується. Ба більше, як ці кошти витрачаються, ким і за якою вартістю.

"Будемо сподіватися, що DREAM, який, до речі, буде інтегрований з іншими реєстрами та цифровими системами, буде й надалі наповнюватись, розвиватися, оскільки його фукціонал постійно вдосконалюють. Упевнена, що прозорість і публічність інформації в DREAM даватиме можливість знижувати корупційні ризики", - вважає Олена Шуляк. 

Водночас необхідно запустити в повноцінну, а не дослідну експлуатацію Містобудівний Кадастр державного рівня, стосовно необхідності якого вже багато років точиться дискусія. Сам Кадастр вже створено, повідомила Шуляк, і перші сім громад, які розробили комплексні плани просторового розвитку, їх до Кадастру вже внесли.

"Багато точкових містобудівних документацій також завантажується до Кадастру. Але головне, щоб він не залишився просто оболонкою, а був дійсно наповнений необхідною інформацією на всіх рівнях", - акцентувала Олена Шуляк. 

Окремим антикорупційним інструментом, без якого буде неможливо якісно реалізувати плани відновлення всіх трьох рівнів, є максимальне можливе скасування дозвільних монополій.

Шуляк нагадала, що в Україні є оприлюднені журналістами-розслідувачами кейси, коли за видачу містобудівних умов і обмежень (МУО) місцева влада запросила $4 млн, а загальна сума хабарів за цей обʼєкт з дозволами, з введенням в експлуатацію з МУО складала $20 млн. 

"Чому так? Тому, що у нас немає нового комплексного плану просторового розвитку. Тому йдуть постійні уточнення через детальні плани територій. Тому потрібні розроблення ППР, їх внесення в Містобудівний Кадастр і публічний доступ громадськості та бізнесу до інформації на кшталт: що, де, на якій ділянці може будуватися, де історична забудова, де зелені зони, де промислова тощо. Тоді корупнійних можливостей у місцевої влади буде менше", - переконана Олена Шуляк.

При цьому вона зауважила, що всі регуляторні документи сфери будівництва та відновлення, зокрема й МУО, не повинні мати статусу дозволу, який в реальності є квазі-дозволом.

МУО, пояснила Шуляк, є по суті просто витягом з Містобудівного кадастру. Будь-яка людина, будь-який бізнес може за потреби зайти й отримати всі обмеження - що можна будувати, а що не можна, обмеження по висотності тощо. Щоб за це не потрібно було домовлятись з чиновниками, які вирішують, кому МУО видавати, за яку ціну, а кому взагалі ні. 

Чиновники будь-якого рівня - центрального, місцевого, регіонального - повинні бути усунені від ухвалення рішень в цій сфері, наголосила Олена Шуляк.

Для цього створені необхідні умови - працюють інтегровані між собою реєстри, які дозволяють проводити перевірку, щоб автоматично або блокувати видачу дозвільного документа, або надавати. За умови, що вся документація в порядку та відповідає дійсності. Ба більше, часткове переведення в автоматичний режим дозволів для повідомлень на початок будівельних робіт вже відбулося. 

"Але й цього ще недостатньо. Державна інспекція архітектури і містобудування (ДІАМ) в цьому напрямі рухається. Поки ж при введенні об'єкта в експлуатацію задіяно низку чиновників, які можуть впливати на рішення. Тому, головне, щоб відповідальність кожного з них була зафіксована в системі. Частково ми це зробили - можна побачити, хто, коли зайшов у систему, чи це чиновник, чи це генеральний підрядник, де він поставив свій підпис для того, щоб потім можна було ідентифікувати і запроваджувати відповідну відповідальність", - зауважила Шуляк. 

Фінальним етапом має стати скасування дозвільної монополії шляхом запровадження відповідного арбітражу. Наприклад, органом досудового оскарження може бути ДІАМ або інша структура.

Як пояснила Олена Шуляк, зараз дозволи для обʼєктів класу СС1 і СС2 видають виключно органи місцевого самоврядування, які отримали делеговані повноваження.

Але важливо, щоб замовник будівництва міг обрати, куди звернутися для отримання необхідних документів - чи до державного центрального органу, чи до органів місцевого самоврядування тощо.

Раніше Олена Шуляк розповіла, що в Раді готують на друге читання законопроєкт про ВІМ-технології, і чим вони важливі для відбудови.