Обвинувачений у держзраді народний депутат Нестор Шуфрич 28 листопада зареєстрував законопроєкт про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства щодо зупинки дії окремих указів президента. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на сайт Верховної Ради.

Автор законодавчої ініціативи пропонує доповнити статтю 151 Кодексу адміністративного судочинства таким абзацом: «Допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії Указу Президента України про позбавлення громадянина України українського громадянства та про накладення на особу індивідуальних санкцій згідно Закону України «Про санкції».

^{_{(для перегляду – натисніть на документ)}}

У пояснювальній записці до законопроєкту Шуфрич зазначив, що наразі «в Україні стрімко зросли випадки необґрунтованого введення проти осіб указом президента індивідуальних санкцій, а також позбавлення українського громадянства». На думку обранця, відповідні укази глави держави мають гриф «Для службового користування» або ж мають статус державної таємниці, що унеможливлює будь-який суспільний контроль за прийняттям таких рішень.

Разом із тим, Шуфрич посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі M. S. L., TOV v Ukraine від 16 жовтня 2025 року, де сказано, що «санкція є суто внутрішнім заходом, застосованим рішенням органів влади України в межах Їхньої компетенції. У цьому сенсі …. правова природа такого рішення не чим не відрізняється від будь-якої іншої окремої постанови чи розпорядження…».

Варто додати, що 19 січня 2025 року президент своїм указом ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про застосування десятирічних санкцій щодо нардепа Нестора Шуфрича.

У квітні обранець направив позов до Верховного суду про скасування цих санкцій. Станом на початок грудня, розгляд справи триває.

Як повідомляв «Главком», 11 квітня 2025 року обранець Нестор Шуфрич зареєстрував перший проєкт закону із СІЗО, який передбачав вдосконалення захисту прав національних меншин (спільнот) із використання офіційних мов Європейського Союзу для сприяння європейській інтеграції України. Згодом профільний комітет Ради відхилив цей проєкт закону.

У липні 2025 року Шуфрич написав законопроєкт про захист ув’язнених.

Нагадаємо, що 15 вересня 2023 року суддя Печерського райсуду Києва Сергій Вовк ухвалив рішення про взяття під варту нардепа Нестора Шуфрича. Тоді слідчий суддя оголосив лише резолютивну частину ухвалу. Натомість Київський апеляційний суд розглянув скаргу адвокатів Шуфрича аж 11 жовтня 2023 року і відмовив у задоволенні. З того часу парламентар продовжує перебувати у СІЗО.

СБУ інкримінує обранцю державну зраду, яка полягала у «тісній співпраці та виконанні завдання колишнього секретаря РНБО Володимира Сівковича, агента ФСБ, завдання якого – координація російської агентури в Україні».

Нагадаємо, 27 грудня 2024 року суд оголосив ухвалу, якою дозволив Шуфричу виконувати депутатські повноваження, адже його наразі не визнали винним і він не втратив мандат. Водночас суд відмовив у тому, щоб Шуфрич брав участь у засіданні Ради фізично, проте зобовʼязав надати йому право виконувати депутатські повноваження в рамках його перебування в слідчому ізоляторі.

Крім того, Шуфрича та його помічника судитимуть за фінансування Росгвардії в окупованому Криму.

Наприкінці вересня 2025 року обвинувальний акт щодо Шуфрича почав розглядати Шевченківський районний суд Києва. Понад два роки політик перебуває під вартою в ізоляторі тимчасового тримання СБУ.