Огляд. Сьогодні знову Покровський напрямок (включаючи Добропільський).

1. Загальна ситуація

Командування угруповання військ (УВ) противника «Центр» продовжує спроби повного витіснення підрозділів Збройних сил України з Мирнограда та Покровська, зосереджуючи зусилля у центральних і західних районах Покровська, на південному заході та північному сході міста, а також у напрямку Мирнограду.

Для цієї мети противник використовує основні сили щонайменше двох своїх загальновійськових армій (ЗВA) – 2-ї та 51-ї ЗВA, а також частину сил 41-ї ЗВA й низку підрозділів зі складу власної морської піхоти.

У свою чергу, Збройні сили України продовжують активні контратаки в смузі 51-ї армії противника, щоб ліквідувати її плацдарм на захід від річки Казенний Торець, ведуть оборонні бої в північній частині Покровська, центральній та західній частинах Мирнограда.

Бої досить вперті, квартали Покровська і Мирнограда, а також низка селищ на їхніх околицях, а також окремі позиції та рубежі постійно переходять «з рук в руки». Внаслідок цього на багатьох ділянках бойові порядки сторін у тактичній зоні перемішані, а малі піхотні групи з обох сторін змушені вести бойові дії «в оточенні», без флангової взаємодії, ізольовано від основних сил.

У таких умовах матеріально-технічна забезпечення (МТЗ), маневр силами і засобами, а також бойове управління військами у тактичній зоні для обох сторін є надзвичайно складними. Обидві сторони активно використовують тактичні та оперативно-тактичні БпЛА на цьому напрямку, в деяких місцях ведуть вперті контрбатарейні дії, активно застосовують артилерію та міномети.

Незважаючи на це, обидві сторони час від часу використовують танки та броньовані бойові машини (ББМ), проводять активне мінування (включаючи дистанційне), а також зрідка застосовують тактичну авіацію.

2. Коротко нагадаю вам склад сил і засобів противника (російських військ), що діють у цьому напрямку

Тут діють дві загальновійськові армії ворога (2-га та 51-ша ЗВА) зі складу УВ «Центр», майже повним своїм складом.

• 2-й ЗВА діє силами 27-ї мотострілецької дивізії (мсд) – 433-їм, 506-м та 589-м мотострілецькими полками (мсп), а також 15-ю та 30-ю окремими мотострілецькими бригадами (омсбр).
• 51-ша ЗВА діє у складі 1-ї, 5-ї, 9-ї, 110-ї, 114-ї та 132-ї омсбр.
• Окрім згаданих вище формувань противника, низка сил і засобів зі складу його 41-ї ЗВА того ж УВ «Центр» також активно задіяні на Покровському напрямку. Принаймні, окремі підрозділи трьох мотострілецьких бригад – 35-ї, 74-ї та 55-ї омсбр періодично фіксуються тут.
• Також у цьому напрямку російським командуванням досить активно залучені формування зі складу його Територіальних військ (ТрВ) та мобілізаційного резерву (МР). А саме – до 7-и формувань рівня мотострілецького/стрілецького полку та до 11-и окремих стрілецьких (штурмових) батальйонів. У більшості випадків їх або ввели до складу частин і з’єднань усіх трьох армій, або придали їм в оперативному підпорядкуванні для посилення.

Загальна чисельність особового складу сил і засобів УВ «Центр», зосереджених ворогом на Покровському напрямку (включно з Добровольським), може становити від 110-и до 140-а тисяч всл.

Також для участі у бойових діях на Покровському напрямку, протягом кількох останніх тижнів, російське командування було змушене задіяти низку підрозділів за складу частин та з’єднань своєї морської піхоти, раніше зосереджених у смузі 8-ї ЗВА (на її лівому фланзі), з метою наступу в напрямку Костянтинівки.

Наразі їх використання зафіксовано у смузі 51-ї ЗВА, на захід від річки Казенний Торець і у напрямку Новоекономічного – Мирнограда. Зокрема, були зафіксовані підрозділи 336-ї окремої морської піхоти (обрмп) та низка штурмових підрозділів 155-ї обрмп.

3. Поточна ситуація

У період з 27.11.2025 по 30.11.2025 противник (російські війська) продовжував активні наступальні дії на низці ділянок Покровського напрямку, прагнучи одночасно вирішити кілька тактичних завдань, зокрема:

• У смузі 51-ї ЗВА російське командування неодноразово намагалося посилити свої зусилля на північ від Новоекономічного, щоб продовжити наступ у напрямках Червоний Лиман – Гришине, а також Разіного – Родинське. Для цього воно використовувало не лише кілька додаткових штурмових груп, а й бронетехніку (танк + до 4 броньованих бойових машин). Це не принесло противнику особливих результатів (танк і до трьох ББМ спочатку були знерухомлені, а потім знищені), і в районі Родинського ЗСУ контратакували, знову відтісняючи піхоту противника на південні околиці селища.
• У напрямку Сухецьке – Білецьке ворог намагався одночасно наступати кількома штурмовими групами. Однак лише однією із них зміг дістатися залізниці на захід від Затишка, де її виявили і знищили.
• У свою чергу, у районі Нового Шахового Збройні сили України змогли відтіснити ворога на південний схід від села та відкинути невеликі піхотні групи ворога в східному напрямку.
• У напрямку Новоторецьке – Бойківка командування російських військ, очевидно, продовжує докладати зусилля для утримання району Заповідного та Дорожнього. Було зафіксовано спробу ворога переправити до 4-х одиниць бронетехніки (включно з танком) у цьому напрямку через Казенний Торець. 2 з них застрягли у руслі річки, ще 2 застрягли на узбіччя дороги перед переправою навпроти Бойківки. На даний момент противник може діяти на плацдармі своєї 51-ї ЗВА переважно піхотою, адже спроби масового використання бронетехніки в цьому напрямку найчастіше закінчуються її виводом з ладу або знищенням.
• Вперті бої тривають у районі Софіївки та Шахового. Російське командування явно прагне накопичити свою штурмову піхоту в районі Шахове, а також активно намагається обійти Софіївку зі сходу, діючи з боку Володимирівки. У тій же дирекції ворог здійснює подібні дії в напрямку Русин Яр – Новопавлівка. Мета очевидна. Противник намагається прорватися на ближні підступи до Дружківки з південного заходу (тобто дістатися району Новогригорівка – Райське – Торське – Новомиколаївка).

У цьому сенсі, поки що, противник змушений діяти виключно вздовж східного берега Казенного Торця, фактично «застрягши» вздовж рубежу Нове Шахове-Шахове, йому все ще не вдається прорватися через Шахове на північний схід, хоча він постійно кидає туди підкріплення через плацдарм 51-ї ЗВА.

Найскладніша ситуація для ЗСУ склалася у районі Мирнограда, де ворог (51-ша ЗВА) ймовірно зумів зайняти південно-східну частину міста (до вулиці Сретенської), раніше досягнувши лінії Балаган-Промінь, а також вклинитись у північну частину міста, діючи вздовж дороги з Новоекономічного. Водночас, очевидно, ворог таки дістався Т-подібного перехрестя доріг на південь від Родинського і тепер намагається закріпитися там (фактично, це означає, що наші підрозділи, які ще обороняються в Мирнограді, оточені).

У своєму недавньому огляді (за 17 листопада) я писав, що може має сенс розглянути відведення військ з Мирнограда на фланги Покровського району оборони (у північну частину Покровська, до району Гришине, а також до Родинського і Білецького). Оскільки подальша оборона безпосередньо в Мирнограді, в умовах, коли не має змоги зупинити наступ ворога на флангах цього району (Червоний Лиман – Родинське та на північний захід від Покровська, на Гришине) може мати найнегативніші наслідки. Наскільки я розумію, було прийнято інше рішення ...

Щодо самого Покровського напрямку, очевидно, що війська 2-ї та 41-ї ЗВА ворога продовжують збільшувати свою присутність у центральних і південних районах міста, одночасно намагаючись повністю витіснити ЗСУ з його північної частини.

Водночас, діючи з рубежу Молодецьке-Котліне, ворог намагається прорватися в північному напрямку, до району Сергіївки та вийти на дорогу Покровськ-Павлоград «глибоко» на захід від міста. Поки що він не досяг значних успіхів у цьому напрямку, але його окремі малі піхотні групи вже фіксуються у так званому «міжпозиційному просторі» на північ від сільськогосподарської фірми «Ковалиха» та в напрямку Удачне – Сергіївка.

У самому Покровську вперті бої тривають у північній частині міста та в напрямку «промзона» – Гришине. Противник вперто «проникає» у бік Гришине, хоча й несе при цьому значні втрати.

ЗСУ все ще утримують територію села Рівне та район села Світле, а також ведуть бої в районі вулиці Свободи на північно-західній околиці Покровська (що наразі зберігає їм певний шанс, аби успішно відвести підрозділи з Мирнограда), але невеликі піхотні групи противника вже досягли кількох ділянок на дорозі до Гришиного на захід від Т-подібного перехрестя з дорогою на Добропілля, крім того, вони спромоглися «зачепитися» за південно-східні околиці самого Гришине і тепер намагаються там закріпитися.

Простіше кажучи, виведення сил і засобів ЗСУ з району Мирнограда можливе вже лише з боєм (фактично, їм доведеться прориватися до основних сил на північний захід від Мирнограда через бойові порядки передових підрозділів 51-ї ЗВА противника, які зайняли позиції на південь від Червоного Лимана), якщо, звісно, вони отримають такий наказ. Альтернатива – бої в повному оточенні, з усіма наслідками цього …

Ситуацію ускладнює ще й те, що ЗСУ досі не здатні зупинити наступ противника на південь від Родинського і у бік Гришине, тобто «глибина» охоплення флангів району оборони ЗСУ противником (а, відверто кажучи, повноцінного оточення) зростає.

4. Перспективи

Як на мене, вони, м'яко кажучи, «не дуже позитивні». Так, противник зазнає дуже значних втрат. Очевидно, що бригади його 51-ї ЗВА здебільшого виснажені (інакше оперативний резерв у вигляді російської морської піхоти, яка спочатку була призначена для зовсім іншого напрямку, не з'явився би у її смузі). Але він вперто продовжує атакувати/штурмувати, постійно перекидаючи підкріплення своїм передовим підрозділам. І завдяки цьому він має значну перевагу у кількості боєздатної піхоти, яку успішно реалізує.

Очевидно, що наразі ЗСУ не можуть витіснити 51-шу ЗВА противника з її плацдарму на захід від Казенного Торця, у відповідності з планом, яким деякий час тому генерал Сирський публічно з нами поділився. А це означає, що вона зберігає можливість не лише утримувати фланг оточення всього району оборони ЗСУ навколо Мирнограда і Покровська, а й просуватися, у переносному сенсі, «за їхні спини».

Разом із наступом 2-ї ЗВА та частини сил 41-ї ЗВА ворога безпосередньо в самому Покровську, на захід і північний захід від нього, це робить подальші перспективи оборони Збройних сил України в районі Покровська та Мирнограда дуже, скажімо так, ілюзорними.

Обидва міста, очевидно, Збройні сили України будуть вимушені залишити. Якщо, звісно, не буде реалізовано інше рішення, існування якого, я цілком допускаю й яке, мабуть, вже підготовлене українським командуванням.