У 2025 році українські банки фактично перейшли на нові правила фінансового моніторингу. Під контроль потрапляють як ФОП, так і ТОВ — особливо бізнеси зі значними оборотами, роботою у сфері IT, маркетингу, консультаційних послуг та будь-якою діяльністю, де гроші рухаються швидко.

Юристи відзначають: кількість запитів документів, тимчасових блокувань та передачі інформації до Держфінмоніторингу зросла. Часто підприємці навіть не підозрюють, що звичайна з їхньої точки зору операція може автоматично викликати перевірку.

Фахівці юридичної компанії «Бровар Юст» склали перелік із 12 найпоширеніших тригерів, які вмикають систему фінмоніторингу. Серед них — нічні транзакції, різкі стрибки оборотів, невідповідність платежів КВЕДам, відсутність документів або використання одного терміналу кількома суб’єктами. Наприклад, «нічні операції» з 00:00 до 06:00 банк сприймає як потенційно ризикові, а ситуація, коли на початок дня рахунок порожній, протягом доби проходять великі суми, а ввечері знову нуль — як ознаку «прокачки».

Окремо під підозру потрапляють нові ФОПи молодші 6 місяців, які раптово демонструють великі обороти: без історії діяльності та пояснень така активність автоматично викликає запит документів. Ризиковими вважаються й платежі, що не відповідають вказаним КВЕДам, а також послуги, вартість яких складно оцінити — маркетинг, IT, консалтинг. За такими операціями банк майже завжди просить договори, акти, рахунки або інші документи, що підтверджують реальність угоди.

Особливу увагу банки звертають на нечітке призначення платежу. Формулювання «Оплата за послуги» або «Оплата за товар» без деталей сьогодні сприймається як ризик. Саме тому юристи радять чітко вказувати документ: рахунок, дату, номер. Наприклад: «Оплата за канцтовари згідно рахунку №1 від 08.11.2025 року».

Якщо ж операція все-таки потрапила під перевірку, банк може блокувати рахунок до 30 днів. Однак це не означає, що підприємець повністю беззахисний. За словами адвокатки Катерини Безкоровайної, банк зобов’язаний надати письмовий запит та пояснити причини блокування. Підприємець має право вимагати обґрунтування, надати документи в письмовій або електронній формі та оскаржити рішення у суді. Якщо блокування визнано безпідставним, клієнт може претендувати на компенсацію збитків.

Що робити у разі блокування? Насамперед — спокійно зібрати пакет документів: договори, акти, виписки, інформацію про походження коштів. Це можуть бути навіть документи з криптобіржі або лист про переказ від родичів. Важливо все фіксувати письмово — усні пояснення не мають юридичної сили. Після надання документів банк має 24–72 години, щоб завершити перевірку і розблокувати рахунок.

Юристи радять підприємцям заздалегідь подбати про фінансову «гігієну»: не робити нічних платежів, чітко прописувати призначення, уникати операцій, що не відповідають КВЕДам, та зберігати всі документи щонайменше 5 років. У 2025 році банки працюють за принципом «краще перевірити зайве», тому прозорість та порядок у фінансах — найкращий спосіб уникнути проблем.

Нагадаємо, ризикові долари та євро: яких валютних банкнот варто позбутися

Раніше ми розповідали, що  гривня, долар чи євро: у якій валюті надійніше зберігати заощадження

Також,  гривня може перетворитися на "фантик": МВФ вимагає від НБУ знизити курс