Сьогодні, 27 листопада, у США відзначають День подяки. Його дата може дещо змінюватись із року в рік, адже свято припадає на четвертий четвер останнього місяця осені.

Докладніше про походження цього свята, його суть й основні традиції, - читайте в матеріалі РБК-Україна нижче.

День подяки (Thanksgiving Day) - це державне свято у США, яке відзначають щороку у четвертий четвер листопада.

Його основним сенсом є подяка Богові за жнива (врожай) та одержані впродовж року блага .

Вважається, що історично цей день відзначає перший урожай пілігримів із Плімутської колонії у 1621 році - після голодної зими в Новому Світі.

"Тоді колоністи, які вижили завдяки допомозі індіанців, влаштували для себе і для них 3-денне святкування з пишними обідами та молебнями подяки ", - розповіли у публікації Кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн КНУ імені Тараса Шевченка у Facebook.

Як свято День подяки відзначали вперше за президента Джорджа Вашингтона - 26 листопада 1789 року.

Пізніше, у 1863 році, президент Авраам Лінкольн оголосив День подяки національним святом і вихідним днем у США.

В цілому День подяки у США вважається сімейним святом. Його відзначають за традиційним обідом . При цьому кожен із присутніх вимовляє слова вдячності за всі хороші події, які відбулись впродовж року.

Обов'язковими стравами на День подяки є:

• фарширована індичка з журавлиновим соусом;
• солодкий пиріг із гарбузовою начинкою;
• гарнір із кукурудзи, картоплі тощо.

Варто зазначити, що у США до цього дня спеціально відгодовують велику кількість індичок - щоб забезпечити ними кожну американську сім'ю.

Водночас існує традиція "помилування" індичок президентом , запроваджена у 1947 році.

Для урочистої церемонії в Білому домі відбирають 30 птахів, серед яких шляхом голосування обирають "національну індичку" і "віце-індичку".

Під час події президент зачитує перед птахом указ про помилування та гладить його. Пізніше птах відправляється на ферму - спокійно доживати свій вік.

Крім того, на День подяки в Нью-Йорку щороку відбувається грандіозний парад (організатором якого є американська мережа універмагів Macy's).

Головною прикметною рисою параду є величезні літаючі надувні фігури героїв мультфільмів і телепередач.

Вважається, що індичка стала традиційною стравою на День подяки через те, що була поширеним і доступним джерелом м'яса для мешканців США.

Крім того, восени вона досягала ідеальної ваги для святкового столу - була достатньо великою (на відміну від курей чи інших птахів), щоб нагодувати багато людей.

При цьому вона була не настільки цінною, як інші великі тварини (худоба), яких тримали заради молока чи допомоги у щоденній праці.

Деякі історичні джерела розповідають також, що коли перші англійські поселенці потрапили на територію сучасних США, полювати на індичок (яких було багато у регіоні) їх навчили місцеві індіанці.

Водночас варто зазначити: вагомих доказів того, що індичка була в меню святкової трапези наприкінці 1621 року (коли поселенці-пілігрими святкували з корінними індіанцями) - немає.

Згідно із сучасним описом цієї події колоніста Едварда Вінслоу, поселенці та корінні американці обідали олениною, рибою та молюсками, а також кукурудзою та іншими овочами.

Слово "птиця" могло означати при цьому сезонних водоплавних птахів, таких як качки чи гуси, а не індички.

Тим часом "визнаною головною стравою" Дня подяки індичка стала, як вважається, пізніше (у XIX столітті) - завдяки письменниці Сарі Джозефі Гейл, яка популяризувала її у своїх роботах. Цю жінку називають також "матір'ю Дня подяки".

Нагадаємо, раніше ми розповідали, чим особливий Різдвяний піст і як потрібно поводитись у цей період кожному українцю (в тому числі дітям, вагітним, військовослужбовцям або хворим людям).

Крім того, ми пояснювали, з чого вирізали "ліхтарики" Джека на Гелловін у давнину, адже гарбуз - не архаїчний символ.

Читайте також про всі найважливіші церковні свята у листопаді 2025 року за чинним календарем ПЦУ (які дні - особливо важливі для українців і чим саме).

При підготовці матеріалу було використано такі джерела: публікація Кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн КНУ імені Тараса Шевченка у Facebook, Wikipedia.org, History.com, Britannica.com.