Військовий медик: "Для росіян машини з червоним хрестом – пріоритетна ціль"

Про це пише видання "Відомо", передає RegioNews.
Попри високу посаду, він і досі особисто виїжджає на евакуацію поранених – часто на"нуль" і навіть сам, без водія, щоб не наражати на ризик інших.
"А як інакше… Коли дивлюсь на молодих пацанів і дівчат, то думаю, що у них ще все життя попереду. Вони не обирали цю війну. Але війна прийшла у їх дім. Сподіваюсь, що після війни вони зможуть жити нормальним повноцінним життям. Тому їм потрібно дати шанс дожити до перемоги", – каже Олександр.
Нестеренко зізнається: війна його не оминула ще з юності. Він мріяв потрапити в Афганістан, навчався у військово-медичній академії та служив на кордоні з Афганом у Термезі.
Олександр Нестеренко під час служби у молодості
Після розпаду СРСР повернувся в Україну, працював у цивільному житті, але напередодні повномасштабного вторгнення знову вирішив повернутися до війська. 25 лютого 2022 року він приєднався до 99-го батальйону ТрО, а згодом – до 108-ї бригади.
За роки служби лікар врятував десятки бійців, а з багатьма з них підтримує стосунки й зараз. "Мій принцип – дати кожному шанс вижити", – каже він.
Перші бої на Донеччині стали для підрозділу надзвичайно важкими: під час штурмів Нескучного батальйон зазнав значних втрат, а сам Нестеренко отримав контузію. Попри це він повернувся до служби вже за кілька днів.

Лікар розповідає, що росіяни цілеспрямовано б'ють по медикам і евакуаційним машинам, саме тому наполягає перефарбовувати транспорт у камуфляж. Один із випадків, який він згадує, – коли ворог захопив українську радіостанцію і намагався виманити медиків просто в зону вогню.
"Медики! Проїдьте ще далі метрів 150". І я зрозумів, що вони мене просто виманюють, тому що знав, що далі вже їхні позиції. Я тоді і так машину залишав безпосередньо у зоні, де був стрілецький бій. Тобто вони навмисно заманювали саме медиків. Зокрема, мене в тій ситуації. У них взагалі немає ніяких моральних цінностей", – розповів Одександр.
Нещодавно він отримав "Срібний хрест" Головнокомандувача ЗСУ. Каже, що нагорода важлива передусім для рідних, які не бачать його місяцями, але особисто він не женеться за відзнаками.

Попри втому та роки на фронті, Нестеренко переконаний: іншого вибору, ніж захищати країну, українці зараз не мають.
Нагадаємо, нещодавно в Дніпровському району Херсона росіяни скинули вибухівку на автомобіль "швидкої", що прибула на виклик. Внаслідок атаки постраждав фельдшер та водій.










