Минулого року Україна виконала 21 з 23 запланованих кроків, передбачених Стратегією реформування державного управління. Водночас загалом від початку реалізації плану заходів завершено 36 із 43.

Про це повідомила Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга Народу" Олена Шуляк, посилаючись на результати Звіту про виконання у 2024 році Стратегії реформування державного управління України на 2022-2025 роки, пише РБК-Україна.

За словами Шуляк, одним з найбільш успішних заходів стало набуття чинності закону, що вносить зміни до майже 200 законодавчих актів для впровадження адмінпроцедури та усуває колізії між Законом «Про адміністративну процедуру» та спеціальними законами й наближає українське законодавство до стандартів ЄС. Не менш важливим досягненням є ухвалення Закону "Про публічні консультації" як неодмінної частини ефективного врядування.

Згідно з документом, розповіла вона, реформа держуправління перейшла з умовно технічних категорій у розряд базових передумов для членства в ЄС. Йдеться про три ключові напрями змін: якість публічних послуг і процедур, професійна публічна служба та ефективне врядування. Вони є  умовою для вступу до ЄС, а також одним із 150 індикаторів виконання програми Ukraine Facility, за якою Україна отримує 50 млрд євро до 2027 року. В 2024 році, наголосила Олена Шуляк, реформа державного управління фактично стала однією з відповідей України на подвійний виклик: третій рік повномасштабної війни та паралельний рух до відкриття повноцінних переговорів про членство.

"Станом на сьогодні на посадах державної служби працює понад 150 тисяч службовців. Тому, коли ми говоримо про реформування системи державного управління, ми повинні розуміти, що це торкнеться десятків тисяч українців. Водночас минулий рік показав, що без реформи не буде й доступу до фінансування в межах Ukraine Facility", - пояснила Олена Шуляк. 

За її словами, звіт чітко фіксує конкретний прогрес виконання самої Стратегії. В 2024 році збігав термін виконання 23 заходів, з яких 21 вже виконано. Загалом від початку реалізації плану заходів завершено 36 із 43, строк яких настав. Окремий блок – це система індикаторів: для двадцяти показників щороку визначається по 30 цільових значень, і за 2024 рік досягнуто 14 із них. Частина індикаторів, визнає парламентарка, або поки не може бути виміряна через об’єктивні обмеження під час воєнного стану, або потребує коригування, оскільки планувалася в умовах мирного часу.

Окремим пунктом, поінформувала Олена Шуляк, є перший напрям Стратегії – якісні послуги та зручні процедури. Тут важливим кроком стало набрання чинності Закону «Про адміністративну процедуру» через ухвалення парламентом і набуття чинності комплексного закону про зміни до спеціального законодавства. 

"Цей документ усуває колізії між загальними правилами адмінпроцедури, наближаючи українську модель до європейського підходу, де громадянин має зрозумілий, прозорий порядок взаємодії з органами влади. Паралельно держава продовжила інвестувати в цифровізацію, яка є беззаперечним антикорупційним запобіжником. Зокрема, розширювався функціонал "Дії", - нагадала Шуляк.

Вона переконана, що реформа адміністративної процедури має вимірюватися не назвами законів, а тим, наскільки зрозумілою та справедливою стає взаємодія з державою. 

"У 2024 році Верховна Рада ухвалила Закон № 4017-IX, який вносить зміни до 196 законодавчих актів і усуває колізії між загальним Законом "Про адміністративну процедуру" та спеціальними законами. Паралельно уряд спростив низку конкретних процедур, і замість запланованих п’яти маємо тринадцять спрощених процесів надання публічних послуг", - уточнила народна депутатка. 

Не менш важливо, що впровадження адмінпроцедури підкріплюється не лише нормами, а й системною роботою з людським капіталом у державі. У звіті зазначено, що тисячі публічних службовців і посадовців ОМС пройшли навчання щодо нових підходів до загальної адміністративної процедури. Сотні держслужбовців, які безпосередньо залучені до євроінтеграційного треку, підвищували кваліфікацію у Вищій школі публічного управління за спеціальними програмами, присвяченими відносинам Україна - ЄС та наближенню українського законодавства до acquis ЄС - усього того масиву норм, за яким щодня живе Євросоюз.

Другий великий блок Стратегії, на який звернула увагу Олена Шуляк, - це професійна публічна служба та управління персоналом. У 2024 році, згідно зі звітом, розпочато реформу системи оплати праці держслужбовців - через рішення в законі про Державний бюджет запроваджено нову логіку, коли заробітна плата базується на прозорій класифікації посад. 

"Це має зменшити простір для маніпуляцій із надбавками та іншими варіативними елементами, зробити систему винагороди більш справедливою й передбачуваною. Водночас звіт чесно фіксує: не всі цільові показники щодо частки держслужбовців, які пройшли підвищення кваліфікації, вдалося досягти, тож це завдання переходить у наступні роки", - акцентувала Олена Шуляк. 

Запуск нової системи оплати праці з чіткою класифікацією посад можна вважати позитивним сигналом руху держави від хаотичної моделі надбавок до більш зрозумілої та справедливої системи винагороди. Однак автори звіту зазначають, що у 2024 році Україна не вийшла на заплановані показники підвищення кваліфікації, і це повинно стати одним із пріоритетів на наступний період.

Наостанок народна депутатка зазначила, що реалізація Стратегії реформування державного управління в 2024 році є важливим не лише для уряду чи парламенту, а й для міжнародних партнерів та українського суспільства в цілому. Прозора звітність, чіткі цифри й визнання проблем, підсумувала Олена Шуляк, є частиною нової культури державного управління, до якої Україна рухається разом із реформою публічної адміністрації.