Вісім років тому Україна вперше оголосила воєнний стан після інциденту в Керченській протоці, де Росія захопила українські кораблі та моряків. Про це повідомляє «Главком».

25 листопада 2018 року Росія атакувала українські військові катери «Бердянськ» і «Нікополь» та буксир «Яни Капу» під час їхнього планового переходу через Керченську протоку. Попри завчасно подані повідомлення про намір пройти протоку, російські служби одночасно давали суперечливі вказівки: порти «Керч» та «Кавказ» підтверджували прохід, тоді як берегова охорона вимагала розвернутися.

Близько 8:30 російські кораблі, серед яких «Дон» і «Суздалець», наблизилися до українських суден, після чого «Дон» протаранив «Яни Капу». Протягом дня РФ підтягнула ударні вертольоти Ка-52 та перекрила протоку суховантажем під мостом.

Увечері, коли українські кораблі залишали 12-мильну зону, росіяни відкрили вогонь. Пошкоджені «Бердянськ» і «Нікополь» зупинилися, після чого спецпризначенці РФ захопили всі три судна й 24 українських моряків, троє з яких були поранені.

Вже 27–28 листопада 2018 року російські суди в незаконному порядку арештували всіх 24 українських військовослужбовців, звинувативши їх у «незаконному перетині кордону». Термін арешту продовжували автоматично, тримаючи моряків у московському СІЗО «Лефортово».

Повернутися додому українці змогли лише 7 вересня 2019 року – у межах великого обміну між Україною та РФ. Серед звільнених були командири трьох суден, члени екіпажів і кілька поранених військових.

18 листопада 2019 року РФ передала Україні захоплені «Нікополь», «Бердянськ» і «Яни Капу». Судна повернули у відкритому морі біля мису Тарханкут. Українська сторона зафіксувала численні сліди розкрадань: з кораблів були зняті радіостанції, озброєння, документи та частина технічного обладнання.

Після ремонту катери повернулися до служби. У листопаді 2022 року «Нікополь» був пошкоджений російським дроном «Ланцет».

У день атаки РНБО зібралася на екстрене засідання і запропонувала запровадити 60-денний воєнний стан. Верховна Рада ухвалила компромісне рішення – 30 днів та лише у 10 прикордонних областях, щоб не вплинути на президентські вибори 2019 року.

Турчинов і Порошенко пояснювали, що події в Керченській протоці стали першим випадком з 2014 року, коли РФ здійснила відкриту військову атаку на українських військовослужбовців без приховування знаків та участі своїх сил. Це, за законодавством, є прямою підставою для введення воєнного стану.

«До подій у Керченській протоці це була гібридна її (війни з рф, - авт.) форма. Під час окупації Криму та війни на Донбасі, Росія не визнавала своєї участі в цих подіях, російські військові ховали свої розпізнавальні знаки, принизливо знімаючи погони, шеврони, замальовуючи ознаки належності до збройних сил РФ на військовій техніці. У Керченській протоці російські військові вперше з 2014 року атакували українських військових демонстративно, не приховуючи своєї відповідальності за цей злочин. Тобто, за українським законодавством, як і за всіма міжнародними нормами, це був акт прямої військової агресії… А за українським законодавством, у випадку прямої військової агресії вводиться воєнний стан», – сказав на той час секретар РНБО Олександр Турчинов.

«Те, що відбулося 25 листопада, – надзвичайна подія. Вперше за чотири з половиною роки російської агресії, без будь-яких зривань шевронів, без будь-яких «зелених чоловічків» росія атакувала українські кораблі», – зазначив тодішній президент України Петро Порошенко.

Це причина першого воєнного стану і саме через неприкриту нічим агресію росіян саме захоплення трьох кораблів та наших військових інциденту Керченській протоці називають передвісником повномасштабної агресії.

Через 30 днів після запровадження, воєнний стан скасували, хоча і кораблі лишалися у росіян, і українські військові були в полоні. Петро Порошенко пояснив, що парламент не просили продовжувати воєнний стан через президентські вибори.

ЄС, США, НАТО та ООН різко засудили дії Росії, назвавши напад на українські кораблі ескалацією та порушенням міжнародного права. Проте жодних додаткових санкцій через інцидент введено не було.

Нагадаємо, що у 2017 році тодішній президент України Петро Порошенко під час телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом наголосив на необхідності активізації двостороннього діалогу на всіх рівнях та зміцнення стратегічного партнерства між Україною та Сполученими Штатами. Лідери також обговорили ситуацію в зоні проведення Антитерористичної операції на сході України.

У 2018 році США засудили ворожі дії Росії в Азовському морі і Керченській протоці щодо суден, що прямують в українські порти.