На початку листопада прем'єр-міністр Японії Санае Такаїті виголосила в парламенті заяву, яка має юридичну силу: спроба Китаю блокувати чи захопити Тайвань є «питанням виживання» для Японії. Це дає Токіо законне право розгортати Сили самооборони за межами країни. За два дні міністр оборони Шінджіро Коідзумі підтвердив, що на острові Йонаґуні, розташованому лише за 110 км від Тайваню, будуть розміщені ракети середньої дальності, пише «Главком» із посиланням на The New York Times.

Пекін відреагував рішуче:

• Зупинив імпорт японських морепродуктів;
• Скасував концерти та авіарейси;
• Три китайські військові кораблі пройшли повз японські острови;
• Чотири кораблі берегової охорони КНР наблизилися до спірних островів Сенкаку;
• Китай надіслав до ООН офіційний протест проти «мілітаристських заяв» Японії.

Проте найважливішим кроком став телефонний дзвінок Сі Цзіньпіна Дональду Трампу у понеділок. За офіційною версією Пекіна, Сі нагадав, що «Китай і США разом перемогли японський мілітаризм у Другій світовій» і сьогодні мають «разом захищати повоєнний порядок». Іншими словами, Китай просив Америку не підтримувати Японію та Тайвань, які, на його думку, цей порядок руйнують. Через кілька годин Трамп уже спілкувався з Такаїті, але публічно не став на чийсь бік, лише пообіцяв прилетіти до Пекіна у квітні.

Ця ситуація критично важлива для України та світової геополітики, оскільки Трамп отримав унікальний козир: і Китай, і Японія зараз відчайдушно потребують його підтримки.

Трамп раніше просив Пекін про закупівлю сої, постачання рідкісноземельних металів та обмеження допомоги Росії у війні. Тепер Китай готовий платити за нейтралітет США щодо Тайваню. Японія вперше за 80 років готова воювати за Тайвань, що кардинально змінює баланс сил у регіоні.
Експерти вже називають ситуацію «найнебезпечнішою з 1972 року». Професор Корогі з Токіо зазначає: «Чим сильніше Китай тисне на Японію, тим вище рейтинги Такаїті. Японці бачать реальну загрозу». Тим часом Пекін демонструє єдність із Росією та Північною Кореєю – трьома ядерними державами, що протистоять неядерному блоку Японія-Південна Корея-Тайвань.

Для України це має прямий наслідок: якщо Трамп погодиться на «велику угоду» з Китаєм (наприклад, нейтралітет щодо Тайваню в обмін на припинення підтримки Росії), тиск на Путіна щодо завершення війни значно зросте. Світ стоїть перед вибором: чи вдасться Трампу втримати баланс, чи Азія увійде в нову еру відкритої конфронтації. Острів Йонаґуні, де будують ракетні позиції (110 км до Тайваню, понад 1000 км до материкового Китаю), став символом готовності Японії вперше за десятиліття заявити про свою позицію.

Як відомо, на тлі різкого загострення політичних відносин між Пекіном і Токіо авіаперевізники призупинили обслуговування пасажирів на 12 авіамаршрутах, що з'єднують Китай і Японію. Це свідчить про швидке охолодження зв'язків між країнами. 

Серед скасованих напрямків – польоти з Китаю до великих японських міст, включаючи Нагою, Фукуоку, Саппоро та Осаку.

До слова, Китай ввів повну заборону на імпорт японських морепродуктів. Приводом для офіційного рішення названо «побоювання щодо скидання в океан очищеної води з АЕС «Фукусіма», проте цей крок відбувається на тлі різкого загострення дипломатичної напруги між двома країнами через ситуацію довкола Тайваню.