Європейський Союз розглядає новий варіант фінансової допомоги Україні, який передбачає спільні запозичення від держав-членів замість надання так званого репараційного кредиту від заморожених активів РФ. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Le Monde.

Згідно із запискою Єврокомісії, новий план підтримки Києва пропонує залучити до €90 млрд через запозичення. Цей альтернативний підхід з'явився через те, що початковий варіант із репараційним кредитом створював значні ризики для Бельгії. Зокрема, йшлося про бельгійську фінансову установу Euroclear, де зберігається більшість російських активів. Використання цих активів могло наразити установу на судові позови з боку Москви. 

Спочатку Єврокомісія розробила механізм репараційного кредиту, який мав забезпечити Києву позику в розмірі €140 млрд за рахунок заморожених активів. Однак, ЄК не змогла знайти достатніх юридичних гарантій для Euroclear і, крім того, не обговорила план заздалегідь із Бельгією. Це призвело до того, що прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер минулого місяця категорично відмовився брати участь у схемі, яка могла стати надзвичайно дорогою для Брюсселя.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яка донедавна наполягала на репараційному кредиті як єдиному рішенні, змінила позицію. Після зустрічі з Де Вевером 14 листопада, вона 17 листопада опублікувала записку з кількома варіантами. У ній вона визнала, що репараційний кредит вимагатиме «спільних зусиль», щоб протидіяти ризикам, які можуть підірвати бізнес-модель Euroclear та дестабілізувати євро.

Як альтернативу Єврокомісія представила варіант запозичення від імені 27 держав-членів. Головним недоліком для країн ЄС є необхідність гарантувати цей кредит, що збільшує їхній власний державний борг. Проте, Комісія стверджує, що бюджет ЄС може покрити цей тягар до €90 млрд. Решту потреб Києва, які оцінюються у €135 млрд до кінця 2027 року, могли б покрити двосторонніми допомогами.

Європейський дипломат підсумував дилему: «Ми повинні зважити, з одного боку, передбачувану вартість цього спільного запозичення, від €2 до 3 млрд на рік, а з іншого боку, непередбачуваний ризик, пов'язаний з репараційним кредитом».

Країни Балтії, скандинавські країни, Польща та Німеччина продовжують виступати за репараційний кредит. Однак такі держави, як Франція, не виключають можливості спільних запозичень. Реалізація нового плану може зіткнутися з перешкодами, оскільки прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не підтримуватиме Київ, і може накласти вето.

Нагадаємо, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що Україна не має жодних шансів на перемогу у поточній війні проти Росії, а подальша фінансова підтримка Києва з боку Європейського Союзу є «просто божевіллям». 

Ця заява пролунала на тлі згасання надій на швидке перемир'я та напередодні бюджетної кризи, коли Європа намагається забезпечити подальшу фінансову підтримку Україні. В інтерв'ю виданню угорський прем'єр стверджує, що фінансова підтримка України вбиває ЄС економічно та фінансово.

До слова, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що диктатор Володимир Путін нібито зацікавлений у припиненні повномасштабної війни Росії проти України. Цю заяву Орбан зробив під час інтерв'ю для подкасту MD meets з генеральним директором німецької медіагрупи Axel Springer Матіасом Депфнером.

На запитання про реальні шанси на завершення конфлікту та зацікавленість Путіна в мирних переговорах чи перемир'ї Орбан відповів ствердно. Він послався на свою особисту розмову з російським диктатором, яка відбулася приблизно за два тижні до інтерв'ю.