Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Павла Бобка.

Старший солдат Павло Петрович Бобко, позивний Турист, старший механік-водій 1 відділення взводу спостереження розвідувальної роти військової частини А4056, загинув 17 липня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Покровськ Донецької області. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Злочівську міську раду.   

Павло Бобко народився 7 червня 1992 року. Ще у 2014 році він був в АТО на Луганському напрямку. Коли почалася повномасштабна війна, Павло жив і працював в Італії, але повернувся, щоб боронити рідну землю.

За 3,5 роки на фронті захисник пройшов найгарячіші напрямки. Двічі був поранений, але кожного разу повертався в стрій. Тривалий час Павло вважався зниклим безвісти.

Поховали захисника 29 жовтня 2025 року у селі Підлипці.

«Ти дуже любив свою країну. Любив по-справжньому – глибоко, з серцем. Ти завжди рятував інших. Завжди. Але себе… себе врятувати не зміг. Мій братик був світлим, добрим, веселим, розумним, смішним, хоробрим. Він любив життя. Любив рідних, друзів, тварин, усе живе. Завжди був першим, хто приходив на допомогу. Для мене він був не просто братом – він був моєю опорою, другом, порадником, підтримкою, любов’ю. Памʼятаю, як у дитинстві не дозволяв мене образити нікому. Захищав тоді – і захищав до останнього. Болить до кісток. Болить, ніби вирвали серце, а на його місці – порожнеча. Мій брат хотів жити. Молодий, усміхнений, сповнений мрій і планів. Він мав жити. Але клята війна забрала його в нас. Братик, я тебе ніколи не забуду. Я завжди тебе любитиму. Ти – назавжди в моєму серці. Справжній Герой. Справжній Брат. Справжня Людина», – написала у мережі сестра захисника Ольга Бобко.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.