Літній сезон у Європі може стати значно довшим і спекотнішим. Кліматологи прогнозують, що до кінця XXI століття літо в середньому збільшиться на 42 додаткові дні. Такий прогноз зроблено на основі аналізу природних архівів та сучасних спостережень. Про це пише «Главком» із посиланням на Nature Climate Change.

Дослідники, зіставивши дані шарів стародавнього донного мулу в європейських озерах із поточною ситуацією, виявили ключовий механізм цього кліматичного зсуву. 

Головним чинником, що спричиняє подовження літа, є послаблення широтного градієнта температури – різниці між температурами в Арктиці та на екваторі.

Арктика нагрівається в 4 рази швидше, ніж середньосвітові показники. Це зменшує температурний контраст між Північним полюсом та екватором.

Послаблення градієнта призводить до зміни атмосферної циркуляції. Вітри втрачають силу та змінюють напрямок, що, своєю чергою, розтягує літній сезон. Періоди спеки стають тривалішими, а самі літні умови – більш стійкими.

За підрахунками кліматологів, кожен градус ослаблення температурної різниці додає Європі приблизно 6 додаткових літніх днів. За нинішніх темпів потепління континент може отримати до 42 додаткових теплих днів до 2100 року. 

Зміна сезонних ритмів і триваліші періоди спеки матимуть серйозні наслідки для:

• Екосистем: порушення біологічних циклів флори та фауни.
• Водних ресурсів: збільшення посух та дефіцит води.
• Сільського господарства: зміна врожайності та необхідність адаптації культур.
• Здоров'я населення: зростання ризиків, пов'язаних із тепловими ударами та погіршенням якості повітря.

До слова, чим пізніше світ досягне нульових викидів (Net Zero), тим спекотнішими, тривалішими та частішими ставатимуть теплові хвилі. Нове дослідження, опубліковане в журналі Environmental Research Climate, шокує висновком: навіть після досягнення Net Zero, теплові хвилі не повернуться до доіндустріального рівня щонайменше протягом 1000 років.