Мені здається, друзі, що найважливіша інформація щодо переговорів вже прозвучала. Там, безумовно, зараз дуже непроста розмова. Головний плюс у тому, що розмова без Росії. Але важливо те, що остаточно всі крапки розставлять на зустрічі Трампа і Зеленського.

У нашого і американського президентів є досвід спілкування. М'яко кажучи, не найпростіший. Починали з жорсткого конфлікту, закінчили чудовою розмовою, хоча хто знає, що там ще було за кадром.

Трампу потрібна Росія, тому що він вірить, що її можна відірвати від Китаю. Який, на думку Трампа і його оточення, є головною проблемою для Америки. І це логічно, але... мені здається, що цю зв'язку вже не розірвати. Так що переговори пройдуть, чекати швидких результатів наївно.

Потім зустріч президентів. Головний аргумент для Трампа – ситуація на фронті. В економіці теж, але карта з лінією зіткнення залишається найнаочнішим фактором. Ніхто не хоче поразки України, це очевидно. На жаль, далеко не всі хочуть і поразки Росії. А варіант «щоб все раптом закінчилося добре» практично нереальний.

Тож залишимо дипломатам їхню частину роботи, а президентові – фінальний акорд. Ми у цій ситуації можемо лише робити свою роботу максимально ефективно. Кожен на своєму місці. Військові – свою частину роботи. Енергетики, працівники оборонних підприємств, журналісти та активні користувачі соціальних мереж – свою. Так, пропаганда це дуже важлива складова цієї війни і не потрібно недооцінювати внесок кожного у просування нашої картинки світу. Деморалізуємо противника. Зміцнюємо своїх, які гублять опору. Усьому світу показуємо залізобетонну впевненість у перемозі та незламний український дух. У цій стіні оборони важливий кожен камінчик, кожна чайна ложка цементу.

Подивіться міста, захоплені противником. Подивіться на наших полонених, котрі повернулися. Згадайте, що 24 лютого 2022 року на кордонах з Україною Росія приготувалася розгорнути лише одразу тринадцять фільтраційних таборів! Став у нагоді один – під Маріуполем. Тому ми не маємо права програти. Не маємо права зігнутися та втратити віру. Якщо у лісі за тобою погнався ведмідь, гонитва закінчиться, не коли ти втомився, а коли втомився ведмідь. Просто наступного разу ми не підемо у ліс без рушниці та гранат.

Працюємо. Кожен на своєму місці та кожен – ідеально виконує свою роботу. І ниття під забороною. Можна тихо у подушку та без свідків. На загальний огляд виставляємо лише вираз обличчя, якого ворогам стає сумно і погано. Інших варіантів немає.