Україна все частіше стикається з кліматичними крайнощами, і це напряму впливає на сільське господарство. Десь погода відкриває нові можливості, а десь навпаки — забирає врожаї та робить землю малопридатною для обробітку. Про те, як змінюється аграрна карта країни, розповів доктор сільськогосподарських наук і головний науковий співробітник Інституту рослинництва імені В. Юр’єва НААН Сергій Авраменко.

За його словами, тепліші зими мають і позитивні наслідки. Посівна кампанія озимих тепер триває довше, адже температура восени та взимку стала вищою. Частина аграріїв навіть сіє у листопаді або грудні, хоча така практика не надто поширена. Ранні весни та довша вегетація рослин дозволяють отримувати більші врожаї.

Водночас теплі зими допомагають виживати більшій кількості шкідників. Через відсутність сильних морозів вони краще перезимовують у ґрунті, а навесні швидко розмножуються. Але цю проблему, наголошує Авраменко, можна вирішити засобами захисту рослин. Набагато серйознішими залишаються наслідки зменшення кількості опадів.

Східні та південні регіони країни, за словами науковця, поступово перетворюються на зону, яка за кліматом наближається до субтропіків. Зими там малосніжні, а літо надзвичайно посушливе. В окремих районах Одещини опадів останніми роками настільки мало, що через 10–20 років ці території можуть наблизитися до напівпустель. Вирощувати культури там стане можливо лише за умови активного зрошення, і вже зараз аграрії регіону працюють на межі рентабельності.

Натомість Північ, Захід та Полісся отримують певні кліматичні переваги. Кількість опадів тут стабілізувалась, а температурний режим дозволив розширити спектр вирощуваних культур. Наприклад, соняшник, який раніше майже не сіявся на заході через холод і вологість, тепер дає там високі врожаї. Бахчеві культури, серед яких кавуни, дедалі частіше вирощують на Харківщині та Київщині замість Херсонщини. А ось сою на півдні та сході вирощувати стає дедалі складніше через нестачу вологи.

Додатковим ударом по аграрній сфері стала війна. Значні площі на лінії фронту або поблизу неї відпадають із сільськогосподарського обороту. Землі заміновані, забруднені та небезпечні для роботи. У перші два роки повномасштабного вторгнення ця зона мала надмірну кількість опадів, а у 2024–2025 роках — навпаки, стала найпосушливішою.

Втрати від тимчасової окупації також значні. Саме на цих територіях зосереджувалися основні площі вирощування зернових, олійних та бобових культур. Повністю втрачена Луганська область, більша частина Донецької, а також території Запорізької та Херсонської областей. Через постійні обстріли та загрозу дронів працювати на полях навіть на відстані кількох десятків кілометрів від фронту майже неможливо. У тій же Харківській області врожайність зернових впала удвічі.

За словами Сергія Авраменка, продовольчої кризи в Україні не буде — країна здатна прогодувати себе. Проте зменшення виробництва пшениці, кукурудзи та соняшника суттєво впливає на економіку. Менше експорту означає менше надходжень до бюджету, а також менші оборотні кошти у фермерів. Через це вони не можуть оновлювати техніку чи повноцінно вести господарську діяльність.

Нагадаємо, погода здивує навіть старожилів: синоптики розповіли про нетипову зиму цьогоріч

Раніше ми розповідали, що  синоптики повідомили, коли чекати найсильніших морозів

Також, різке похолодання та мокрий сніг: коли зміниться погода – теплої зими чекати не варто