У держбюджеті-2026 закладено щонайменше 40 млрд грн на підтримку прифронтових територій. Для розв'язання проблем цих громад створено міжфракційне об’єднання, а невдовзі буде сформовано відповідний підкомітет у профільному комітеті ВР.

Як пише РБК-Україна, про це повідомила Голова Комітету, очільниця партії "Слуга Народу" Олена Шуляк під час Національного форуму стійкості та доброго врядування, присвяченому європейському курсу регіональної політики, який був організований за підтримки European Union in Ukraine і ПРООН в Україні.

За словами Олени Шуляк, різниця між політикою згуртованості ЄС та українською регіональною політикою сьогодні полягає в першу чергу в умовах, у яких живуть українські регіони.

Європа має справу зі структурними дисбалансами. Українські ж громади працюють у ситуації, коли наслідки війни можуть за кілька днів змінити їхній бюджет, інфраструктуру та демографію.

Тому у випадку України недоцільно механічно відтворювати європейські інструменти. Український підхід має враховувати прифронтові території, енергетичну вразливість і потребу в прозорій інфраструктурній відбудові.

"Європейський "підручник" хороший, але він створений для мирних систем, а ми працюємо в реальності, де збалансований розвиток означає підтримку громад, що втратили доходи, мережі та стабільність", - зазначила Олена Шуляк.

Вона зауважила, що українські регіони постали перед величезними викликами через війну, з якими ЄС не стикається.

"Тому зараз, коли ми імплементуємо європейське законодавство в частині регіональної політики, ми маємо розуміти, що у нас будуть суттєві особливості регіональної політики щодо правил ЄС, на яких будемо фокусуватися дуже сильно", - акцентувала Шуляк. 

У країнах Євросоюзу, пояснила нардепка, діє принцип збалансованості територій, який передбачає рівномірний розвиток і мегаполісів, і менших населених пунктів, і сільської місцевості.

Однак в Україні, крім них, є особлива категорія територій - прифронтові. Розвивати їх за принципом "мирного" алгоритму неможливо.

"Це суто українська особливість, тому ми будемо фокусуватися на прифронтових територіях. Так, у парламенті вже створено міжфракційне обʼєднання щодо розробки стратегії для прифронтових територій", - зазначила Олена Шуляк.

Крім цього, на майданчику Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування буде створено новий підкомітет, який опікуватиметься пошуком рішень та їхнього законодавчого формулювання саме для цих особливих територій, розповіла Олена Шуляк - очільниця цього Комітету.

Парламентарка повідомила, що в проєкті Держбюджету на 2026 рік на прифронтові території, які постраждали, закладено 30 млрд грн. Також понад 10 млрд грн заплановані для них у вигляді дотацій і субвенцій. 

Крім того, зауважила нардепка, відмінністю від ЄС, яку Україна не може не враховувати, є потреба в енергонезалежності й енергоефективності, важливість якої продемонструвало російське вторгнення.

Натомість у ЄС на другому місці йде так званий "зелений перехід". Але, оскільки загроза з боку РФ для України залишатиметься, потреба в забезпеченні максимальної енергонезалежності як складової регіональної стійкості на часі навіть більше, ніж кліматична нейтральність. 

"Останній пункт курсу, яким зараз рухається ЄС, є цифровізація. Однак Україна подекуди навіть випереджає у цьому країни Євросоюзу. Причина проста - прозорість стала необхідністю чесного відновлення. У нас працює Дія, ЄДЕССБ, проєкти відновлення реалізуються через DREAM тощо. І це лише початок, оскільки потреби в подальшій цифровізації всього, що стосується публічної сфери, де важлива максимальна прозорість, - колосальні", - зазначила Шуляк. 

Наостанок вона додала, що наразі в Україні розроблено десятки стратегій розвитку, але вони існують паралельно. Це, пояснила Олена Шуляк, радше набір окремих маршрутів, а не єдина карта руху.

Саме тому наступним кроком з боку держави має бути їхня синхронізація, щоб регіональна політика перестала існувати окремо від енергетичної, освітньої, цифрової чи інвестиційної.

Раніше, Олена Шуляк розповіла, які проєкти подають деокуповані громади у цифрову екосистему управляння проєктами відбудови DREAM. У лідерах - галузі промисловості та послуг.