Народні депутати, члени парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій пропонують припинити безстрокові трудові договори з педагогами шкіл і коледжів. Про це йдеться у висновку Комітету Верховної Ради із питань освіти, науки та інновацій до проєкту закону «Про Державний бюджет України на 2026 рік». Ініціатива викликала бурхливу реакцію у представників освіти, передає «Главком». 

Що означає пропозиція освітнього комітету Ради

Члени освітнього парламентського комітету рекомендують комітету Верховної Ради з питань бюджету підтримати норму, що передбачає:

• припинення безстрокових трудових договорів з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої і фахової передвищої освіти і одночасне укладання з ними строкових трудових договорів;
• термін строкових договорів з освітянами становитиме від 1 року до 5 років і укладатиметься без проведення конкурсу;
• у разі незгоди педагогічного працівника з продовженням трудових відносин на умовах контракту він має бути звільнений згідно з Кодексом законів про працю.

Коли мають запрацювати новації

Безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої і фахової передвищої освіти мають бути припинені до початку нового навчального року, тобто до 31 серпня 2026 року.

Як прийматимуть освітян на роботу

Вчителів приймати на роботу необхідно буде на підставі контрактів, що укладаються строком від 1 до 5 років (якщо депутати ухвалять ці правки до державного бюджету).

Для директорів, які обіймали посаду на підставі продовження строку дії контракту без проведення конкурсу, має бути проведено конкурс до 1 квітня 2026 року.

Інші зміни, які пропонують депутати щодо вчителів

Керівник освітнього комітету парламенту Сергій Бабак пропонує задля збільшення зарплати педагогам збільшити їхнє навантаження. Тижневе – з 18 до 22 годин. Тоді зарплату можна було підняти до 20–32 тис. грн. Наразі Сергій Бабак збирає думки щодо такої ініціативи, оголосивши голосування на своєму Telegram-каналі.

Реакція вчителів та українців

Вчителів відповідні пропозиції та можливі нововведення не влаштовують. Своє обурення педагоги висловили в соцмережі Facebook під дописом Освіта.ua. Вони вважають, що такі зміни в системі освіти лише погіршать ситуацію. Адже після прийняття закону більшість вчителів може звільнитися.

Таку думку висловила одна з користувачок у Facebook. «Господи, та давайте швидше! Підемо самі собі створювати приватні школи. Заваліть освіту повністю. Треба антикорупційним органам перевірити керівництво Міносвіти...», – написала вона.

Також вчителі вважають, що через строкові трудові договори буде нікому працювати в школах. 

«Спробуйте, багато вчителів просто вагаються зробити останній крок. Школа давно працює на ентузіазмі й професіоналізмі людей, які прийшли в школу, бо відчували, що це їхнє місце. І думаю, що мало хто з вчителів піде далі «працювати за контрактом». Освіта стрімко переходить у приватний сектор, може, цього від нас і очікують», – написала користувачка соцмереж.

Крім цього, українці вважають, що закон про роботу вчителів за контрактом може вплинути на майбутнє освіти загалом. Дехто припускає, що абітурієнти перестануть вступати на педагогічні факультети.

«Хто тоді піде вступати в педагогічне, знаючи, що професія учителя – це нестабільна карусель, де одні пʼять років контракт підпишуть, а інші пошл*ть. Професії, які за контрактом високооплачувані, а тут контракт із зарплатою курям на сміх», – написала користувачка.

Цю ситуацію також прокоментував український освітній діяч та колишній директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук.

На його думку, є кілька версій, чому Верховна Рада запропонувала проєкт роботи вчителів за контрактом. Він згадав та навів у приклад «учительські зачистки» в 1920 та 1930 роках. «Українська освітня історія за останні 100 років пам’ятає дві масштабні і трагічні «зачистки» вчителів. Обидві «зачистки» мали спільні риси: вони були масовими; після них у школи приходили не професіонали, а зручні. Якщо пропозиції реалізують, знову будуть звільнені десятки тисяч педагогів. А паралельно нинішнє МОН говорить про залучення до шкіл «усіх охочих», – припускає Ігор Лікарчук.

Ще однією з причин, якою освітній діяч пояснює пропозицію Верховної Ради, це можливість скоротити кількість вчителів, щоб виплачувати більшу зарплату, яку вчителям обіцяють вже впродовж тривалого часу.

«Владі впродовж багатьох років не вдається виконати вимогу чинного законодавства про встановлення зарплати педагогів на рівні трьох мінімальних. Яким способом можна її виконати? Щоб довго не шукати, беремо те, що найлегше – залишити в системі менше вчителів», – пише колишній директор Українського центру оцінювання якості освіти.

Реакція профспілки

На хвилю обурення та обговорень щодо пропозиції Верховної Ради відреагувала Профспілка працівників освіти й науки України. Профспілка висловила категоричний протест проти подібних рішень та заявила, що вони звужують трудові права педагогів. «Ці зміни суперечать Конституції України, яка забороняє звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Закон про Державний бюджет не може змінювати інші закони або обмежувати трудові права громадян», – йдеться в заяві профспілки.

За даними профспілки, одна з ключових пропозицій комітету – збільшити педагогічне навантаження з 18 до 22 навчальних годин на тиждень. Освітяни підрахували, що це фактично означатиме скорочення 22,2% учительських ставок і може призвести до звільнення понад 70 тисяч педагогів по всій країні. У заяві наголошується, що в умовах війни та вже існуючого кадрового дефіциту в школах така ініціатива є не лише соціально небезпечною, а й руйнівною для системи освіти.

Також у заяві зазначається про те, що профспілка закликає голову Верховної Ради, народних депутатів і членів профільних комітетів «не допустити прийняття цих протизаконних змін, які призведуть до порушення трудових прав педагогічних працівників закладів освіти».

Раніше «Главком» розповідав про те, що Кабінет міністрів відмовився підвищувати зарплати вчителям до трьох мінімальних заробітних плат у 2026 році, незважаючи на підтримку Верховною Радою відповідних правок.  До законопроєкту про державний бюджет на 2026 рік пропонували внести кілька правок, які передбачали підвищення оплати праці педагогів та виділення коштів на підвищення престижності їхньої професії.