В українському медіапросторі поняття "лобіювання" та похідні від нього традиційно носять негативне забарвлення. Мовляв, лобіювати можна лише щось погане чи небезпечне в інтересах окремих осіб чи компаній – на шкоду людям (не виключаю, що нерідко так і відбувалося).

Проте для західних країн лобісти чи цілі лобістські групи є повноцінними учасниками суспільно-політичного життя, які мають свою вагу. І працюють вони публічно та відкрито — на відміну від того, як донедавна це було в нас. Про перші кроки України на шляху до легалізації лобістів — розповідаю далі.

Шлях до легалізації лобістів

У лютому 2024 році Верховна Рада ухвалила євроінтеграційний Закон України "Про лобіювання". Документ запроваджує правове регулювання лобістської діяльності відповідно до міжнародних стандартів, забезпечує прозорі механізми взаємодії представників влади із зацівленими сторонами та встановлює контроль за діяльністю лобістів.

В українському законодавстві вперше визначено ключові терміни та принципи лобіювання, встановлено права й обов'язки суб'єктів лобіювання та об'єктів впливу та передбачено створення відкритого Реєстру прозорості, адміністрування якого поклали на НАЗК.

Закон фактично набув чинності після запуску Реєстру прозорості, який відбувся 1 вересня 2025 року. Спочатку передбачалося, що його створення буде профінансовано за кошти міжнародної технічної допомоги, однак процес затягнувся через вихід USAID з України.

Законодавчу ініціативу активно просували представники лобістських організацій, зацікавлених у наявному механізмі відстоювання корпоративних інтересів, але водночас викликала занепокоєння серед низки громадських організацій: адвокатуючи реформи, вони будуть мати ризик потрапити під перевірку з боку НАЗК.

Хто зареєструвався в Реєстрі прозорості (лобістів)

Громадська організація "Антикорупційний штаб" проаналізувала перших 92 суб'єкти, зареєстрованих у Реєстрі прозорості, і виявила певні тенденції.

За два місяці роботи Реєстру НАЗК зареєструвало 92 суб'єкти лобіювання, серед яких 48 юридичних осіб (52%) та 44 фізичні особи (48%), що свідчить про майже рівний розподіл між юридичними особами та фізичними особами.

З одного боку, від імені однієї юридичної особи можуть діяти кілька фізичних осіб-лобістів. З іншого боку, ті, хто лобіює інтереси компаній або асоціацій, можуть бути зареєстровані у Реєстрі як самостійні фізичні особи.

Яких компаній найбільше?

Аналіз 48 юридичних осіб за секторами показує таку структуру:

• асоціації та громадські об'єднання — 31%,
• консалтингові, юридичні та PR-компанії — 21%,
• адвокатські об'єднання — 13%,
• тютюнова індустрія — 10%,
• роздрібна та оптова торгівля — 9%,
• інші сектори: промисловість, фінанси та освіта — близько 16 %.

Серед юридичних осіб переважають бізнесові асоціації та галузеві об'єднання, які представляють колективні інтереси бізнесу і відіграють роль посередників між державою та приватним сектором. Зокрема, серед них: Європейська бізнес асоціація, Спілка українських підприємців, Український фуд-ритейл альянс, Європейсько-українське енергетичне агентство, Українська зернова асоціація, Укртютюн, Асоціація виробників інноваційних ліків та інші.

Активно представлені також консалтингові, юридичні та комунікаційні компанії, що спеціалізуються на урядових зв'язках і GR-супроводі, зокрема Адер Хабер Ґавермент Аффейрс, Гуд Політікс, Арцингер Лобінг Солюшнс, Гавермент Релейшнз Консалтінг, Глобал Солюшн Партнерс, Лоббі альянс Корнер, Лобі клуб, Ей Бі Імпакт, Аксіліум груп та інші. Вони формують професійне ядро ринку лобістських послуг, забезпечуючи аналітичну, юридичну та публічну підтримку клієнтів.

Окрему групу становлять адвокатські об'єднання, серед яких Аларіус, Глоба і Глоба, Еквум, Фінкорд Інтелідженс, Хіллмонт партнерс та Адвокатський офіс "Гарантія". Їхня діяльність спрямована на правовий супровід лобістських процесів, розробку аналітичних висновків, консультування з нормативно-правових питань та представництво інтересів клієнтів у державних органах.

Серед галузей, які присутні у Реєстрі, помітне місце посідає тютюнова індустрія. До неї входять такі українські представництва транснаціональних компаній такі, як Філіп Морріс Україна, В.А.Т.–Прилуки, Імперіал Тобако Юкрейн, Брітіш Американ Тобакко Сейлз енд Маркетинг Україна та Джей Ті Інтернешнл Компані Україна та асоціація Укртютюн. Їхня діяльність спрямована на формування політики у сфері виробництва та розповсюдження тютюнових виробів та тютюнових виробів для нагрівання та реклами. Примітно, що один із ключових операторів ринку, колишня компанія TEDIS Ukraine, новостворена DT Solutions, станом на жовтень 2025 року ще не зареєстровані у Реєстрі лобістів, попри значну роль у дистрибуції тютюнової продукції в Україні.

У Реєстрі також представлені представники рітейлу та оптової торгівлі: ТОВ "Рош Україна", ТОВ "Проктер енд Гембл Україна", ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" та ТОВ "Вигідна покупка". Вони зосереджують свої зусилля на лобіюванні умов оподаткування, регулювання імпорту, спрощення митних процедур і забезпечення стабільності господарської діяльності.

Серед інших секторів можна відзначити промисловість (АрселорМіттал Кривий Ріг, Орлен), фінансову сферу (Державний ощадний банк України) та освіту (Вінницький національний аграрний університет), що свідчить про розширення кола зацікавлених сторін, які прагнуть брати участь у формуванні політики.

Як реєстр змінить ринок лобіювання

Загальна структура Реєстру показує, що є багато зацікавлених офіційно бути лобістами та надавати такі послуги. Активна реєстрація протягом перших двох місяців майже сотні суб'єктів свідчить про високий інтерес бізнес асоціацій, консалтингових, юридичних та лобістських компаній до надання професійних послуг у сфері представлення інтересів.

Такий розподіл демонструє, що український ринок лобіювання поступово набуває ознак зрілої системи, де взаємодія бізнесу та держави відбувається прозоро та у правовому полі.

Поява Реєстру лобістів підвищує довіру до ринку лобіювання. Адже, з одного боку, легалізує відносини між компаніями та їхніми суб'єктами лобіювання, надаючи можливість офіційно у межах закону впливати на органи державної влади, долучатись до розробки законопроєктів й інших нормативно-правових актів відкрито та підзвітно.

З іншого боку, це створює умови для зростання вартості лобістських послуг, оскільки офіційний статус і прозора звітність підвищують репутаційну цінність таких компаній.

Однак сам факт запуску Реєстру ще не є успіхом. Чи зміниться уявлення українців про те, хто такі лобісти, залежатиме від того, наскільки самі суб'єкти лобіювання готові дотримуватися принципів відкритості, регулярно звітуватимуть про зустрічі з владою, укладені договори з компаніями, реальні винагороди і обсяги наданих послуг. Саме рівень цієї звітності визначатиме реальну прозорість і довіру до системи лобіювання в Україні.

Сергій Миткалик , голова правління ГО "Антикорупційний штаб"