Вибухи на газопроводах «Північний потік» у вересні 2022 року, що сталися після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, продовжують викликати міжнародні суперечки та політичну напруженість у Європі, пише «Главком» із посиланням на CNN.

Підозри щодо можливої причетності України або Росії ускладнили політичні відносини між країнами ЄС, а дії Польщі щодо обмеження переслідування підозрюваних українців додатково загострили ситуацію.

Німеччина видала ордери на арешт двох громадян України – Володимира Журавльова та Сергія Кузнецова, затриманих у Польщі та Італії відповідно. Німецькі прокурори вважають, що Журавльов, який є водолазом, брав участь у розміщенні вибухівки на газопроводах «Північний потік 1» та «Північний потік 2» поблизу острова Борнхольм, а Кузнецов координував цю операцію.

Обидва підозрювані заперечують звинувачення та оскаржують рішення про свою екстрадицію.
У середині жовтня польський суд звільнив Журавльова. Суддя постановив, що якщо атака була відповіддю України на російське вторгнення, то відповідальність лежить на державі, а не на окремих громадянах. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск виступив проти кримінального переслідування підозрюваного, наголошуючи на національних інтересах та союзницькій позиції щодо Києва. Ця позиція викликала критику з боку інших європейських держав.

Справа поглиблюється історичними розбіжностями. Польща ще з 2007 року виступала проти «Північного потоку», вбачаючи в ньому інструмент російського впливу на ЄС. Натомість Німеччина активно підтримувала будівництво, ставши ключовим імпортером російського газу. Колишні німецькі політики, пов'язані з цими проєктами, сьогодні намагаються дистанціюватися від справи через політичні ризики.

Ці розбіжності загострюють внутрішні суперечки в ЄС. Данія та Швеція, у чиїх водах пролягає трубопровід, відмовилися порушувати справи, посилаючись на відсутність юрисдикції, тоді як Німеччина наполягає на кримінальному переслідуванні.

Вибухи, втім, прискорили зменшення залежності ЄС від російського газу: частка імпорту трубопровідного газу з Росії в ЄС знизилася з понад 40% у 2021 році до близько 11% у 2024 році. Питання «Північного потоку» є не лише правовим, а й стратегічним, енергетичним та політичним, здатним впливати на єдність європейського альянсу.

Стало відомо, що українець Сергій Кузнєцов, якого підозрюють у причетності до підриву газопроводів «Північний потік», зупинив голодування. За словами адвоката Ніколи Канестріні, Кузнєцов припинив протест після отримання гарантії, що йому буде надано продукти, які відповідають його медичним потребам.

Як повідомлялось, Кузнєцов з 31 жовтня відмовлявся від їжі та вимагав поваги до своїх основних прав, включно з правом на належне харчування, здорове довкілля, гідні умови утримання та рівне ставлення з іншими увʼязненими щодо відвідувань родини й доступу до інформації. Як зазначив адвокат, з початку арешту українця в Італії 22 серпня 2025 року йому не забезпечували дієту за його станом здоровʼя, що призвело до погіршення його фізичного стану.

Нагадаємо, італійський суд у понеділок, 27 жовтня, остаточно схвалив екстрадицію українського підозрюваного до Німеччини. Його звинувачують в участі у диверсії на газопроводах «Північний потік» у Балтійському морі у вересні 2022 року. Це рішення відкриває шлях для німецьких прокурорів до безпосереднього допиту підозрюваного у зв'язку з вибухами, які зруйнували три з чотирьох ниток газопроводів.

Кузнєцова було заарештовано в серпні 2025 року поблизу італійського міста Ріміні, де він перебував на відпочинку з сім’єю. З моменту арешту українця утримують у в'язниці суворого режиму на півночі Італії. Федеральний прокурор Німеччини звинувачує його у спільному вчиненні вибуху вибухівки та в антиконституційному саботажі.