Це ментальність. Азіровщина, дзеркально скопійована з Московії.Люди ідуть в Україні на високі державні посади тупо косити космічне бабло, і тому готові платити за посади величезні гроші. Це такий "бізнес" у них.Функціональні обов’язки для них – лише декоративне прикриття. Як, власне, і українська мова: за стінами більшості міністерств та відомств між собою вони розмовляють московською, а українською – лише у документах та на публічних заходах. З усіма цими русизмами "приймати участь", "тим не менш", "я рахую" – бо у побуті, в офісі, на відпочинку вони розмовляють російською. Як і, між іншим, віщають виключно російською тупуваті провладні ТГ-канали.Українська для корупціонерів – обтяжливий обов’язок, неприємна умова цієї гри. А от крадуть та корупціонують вони — мовою походженнях цих практик. Ще раз: люди, яким ми довірили захищати нас від Росії – розмовляють між собою їхньою мовою й активно застосовують їхні практики "урядування". На викрадені гроші будують собі палаци з басейнами, стайнями та спа-центрами.І якщо чесно, інфузорії з 95 кварталу не придумали геть нічого нового: схеми стають навіть примітивнішими, ніж у часи янковоща чи Кучми. Ті хоча б намагалися хоч якось прикриватися, завуальовувати твої бандитські схеми. І ці навіть і того не роблять.Бо ж нахіба? Усіх, хто повідомлятиме публічно про корупцію та про спалені схеми, зв’язки, тяжкі сумки з мільйонами доларів  – назвемо "агентами Кремля" та й всьо. Схема робоча, та ще й "позитивні блогери" нас підтримують.Так само як підтримають і "нейтральні" блогери. Які пишуть прекрасною солов’їною, але намагаються донести своїй аудиторії той самий наратив: "Цей скандал обов’язково підхоплять скабєєви і це погано для України!!".Читайте також: Війна – не війна, а мільярд сам себе не вкрадеАле у мене виникає питання: а чим саме це "погано для України"?У нас є велика проблема з корупцією – не менша, ніж війна за виживання. Розв'язання цієї проблеми – це теж боротьба за виживання. Якщо про неї не говорити й витягати її на світ Божий – корупція вб’є нас так само як ворожі ракети – але трохи повільніше. Якщо мовчати – у нас зовсім не залишиться грошей на армію, на озброєння, на функціонування системи управління державою: міндічі остаточно все розтягнуть по кишенях.Публічність є абсолютно необхідним елементом боротьби з корупцією. Особливість її якраз у тому, щоб правду знали усі – у тому числі наші іноземні вороги. Бо це правда, і вона рано чи пізно стане відомою обов’язково.Так, вороги будуть верещати "Україна – корумпована держава, не давайте їм грошей".Але проблема корупції й так давно відома нашим донорам та партерам. Вони дають гроші не міндічам – а народу України, і чітко розуміють у чому різниця між поняттями "народ" та "чиновник, який тимчасово представляє інтереси народу". Кулуарно дуже жорстко вимагають припинити розкрадання. Але зе-влада все одно не може не красти. А партнери все одно не можуть не допомагати країні, якою ті керують – ну так вже склалося.Читайте також: "Плівки Міндіча". Втрати можуть бути непоправнимиЦе замкнуте коло потрібно якось розривати, і найефективніший інструмент для цього – публічність. Яка має і плюси, і мінуси, але плюсів значно більше. То у чому тоді "шкода Україні", шановні "нейтральні" блогери?Ну покричать рашн-пропагандони – і що це змінить? Відколи це їхня пропаганда на щось впливала за межами їхньої федерації? Якщо твоє місто в облозі, а стіни твоєї фортеці зминаються як папір після першого ж пострілу ворожої армії, перше, що ти мусиш зробити – повісити у дворі замку комірника, який розікрав будматеріали. Публічно, так. Щоб бачили усі – і свої, і чужі. Особливо чужі.Якщо ти цього не зробиш – твій народ повісить вже тебе, у тому ж самому дворі. Тому що, попри свою туподумність, все ж зможе скласти два і два і зрозуміє, що якщо крадій не покараний – значить Цар з ним у долі. А захисту немає і не буде, і тому наступним загиблим від ворожого снаряду можеш бути саме ти.І якщо так, то виникає логічне питання: а нащо нам такий Цар потрібен – якщо нас усіх повбивають,  а він втече з грошима жити своє найкраще життя?Джерело* Публікується зі збереженням стилю автораПро автора. Костянтин Корсун, експерт з кібербезпекиРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.