Президент Польщі Кароль Навроцький у 2025 році подав до Сейму законопроєкт, який передбачає кримінальну відповідальність за пропаганду «ідеології бандеризму» та заперечення Волинської трагедії. Закон викликав занепокоєння серед істориків та української громади в Польщі, оскільки його ухвалення може ускладнити культурні й історичні дискусії між країнами. Про це Адамський розповів в інтерв’ю «Главкому».

За словами польського історика Лукаша Адамського, формально документ не зачіпає більшість українців, які живуть у Польщі.

«Не можу вам сказати, чи підтримає Сейм цей законопроєкт. Думаю, що цього не знають і польські політики. Щодо того, чи відіб’ється це на українцях… Формально – ні, не відіб’ється, а фактично – так… Ну тобто тих українців, які розгулюють Польщею з бандерівськими прапорами, у нас майже немає або їх одиниці. А закон цей якраз і кваліфікує такі дії, як ті, що знаходяться поза правовою сферою. А решті громадян – якщо вони не скоюватимуть таких дій – нічого не загрожуватиме», – пояснює Адамський.

Проте історик попереджає про потенційні проблеми: «Проблеми почнуться тоді, коли Україна вдасться до симетричних кроків. Тобто почне ухвалювати правові акти, які, наприклад, будуть засуджувати Армію Крайову абощо…».

Інститут національної пам’яті оприлюднив відозву науковців, які відреагували на закон Навроцького і серед іншого зазначили: «Відповідно до існуючої практики українська сторона також буде змушена вживати дзеркальних заходів та приймати на законодавчому рівні відповідні акти щодо оцінки дій окремих підрозділів Армії Крайової та Батальйонів Хлопських, які, як відомо, вчиняли злочинні дії проти мирного українського населення в період Другої світової війни і в перші повоєнні роки».

Польський історик Лукаш Адамський зазначає, що українські історики не мають права законодавчої ініціативи, і можливість ухвалення «дзеркального» закону в Україні малоймовірна. Водночас він підкреслює, що навіть гіпотетичні відповіді української сторони можуть бути сприйняті у Польщі як спроба зневажити історичну правду. За словами Адамського, перші сигналізаційні хвилі такої інформації будуть використані російською пропагандою для посилення антиукраїнських настроїв.

Історик також нагадує, що під час активної фази війни фактичний мораторій на дискусії про історичні теми діяв до кінця 2022 року. Першими у Київ приїхали польські політики: у березні прем’єр Матеуш Моравецький і віце-прем’єр Ярослав Качинський, у травні – президент Анджей Дуда. Тоді Волинська трагедія не згадувалася.

Після того, як стало зрозуміло, що Україна вистояла у війні, Польща сподівалася, що до 80-х роковин Волинської трагедії українська влада дозволить ексгумації.

«Україна зробить жест доброї волі та дозволить ексгумації. Ми всі чекали, що президент Зеленський скаже бодай кілька слів про це і засудить тодішній злочин, але цього не сталося. Мораторій на ексгумації скасували запізно – у жовтні 2024-го, коли політична ціна такого кроку вже девальвувала. Тим паче, що іще до того почалися ексцеси довкола українського збіжжя, а ще наближалися президентські вибори, і польські політики почали спекулювати на українському питанні», – додав історик.

Нагадаємо, що польський історик Лукаш Адамський заявив, що поляки під час подій на Волині діяли переважно у стані афекту, відповідаючи на дії Української повстанської армії. На його переконання, саме УПА розпочала етнічні чистки, а польська сторона лише оборонялася. Адамський наголосив, що серед польських істориків немає суттєвих розбіжностей щодо трактування подій Волинської трагедії. 

Адамський заявив, що Україні ніколи не вдається знайти добрий час для обговорення Волині через постійні внутрішні виклики, включно з війною та кризами.