Путін, напевне, переконаний, що не кліпне першим, але він себе дурить. І може так вийти, що не Карибську кризу переграє, а набагато менш відому, але дуже реальну, яка могла знищити всю планету. Це парадокс, але Москва планувала кинути ядерну бомбу на того, без кого б програла війну в Україні ще у 2022 році. На Пекін. А ще один парадокс в тому, що заборонив Москві робити це той, хто б зараз і не проти був би кинути бомбу на Пекін — Вашингтон. Читайте також: Путін атакує ТрампаКитайська ядерна криза стала продовженням конфлікту на острові Даманський. Загалом, це люба справа: дивитися, як сваряться комуністичні диктатори. Таких істеричок ще пошукати треба, не кожна свекруха та невістка так вміють. Тіто та Сталін. Хрущов/Брежнєв та Мао. Перед початком конфлікту за острів Даманський СРСР стягнув туди 44 дивізії. Півтора мільйона людей. Але ще перед тим зробив спробу економічно вбити КНР,  яка тотально залежала від СРСР. В один момент було відкликано 1390 техніків, вчених, інженерів. Це була катастрофа: 250 важливих об'єктів лишилися недобудованими. Але справжньою зрадою в очах Мао була відмова передавати китайцям технологію ядерної бомби. І Пекін дуже добре це запам'ятав. Тому в нашій війні обдирає РФ як липку, але технологій - не дає. Ключовим моментом — вже після десятків убитих на Даманському — стало рішення Москви застосувати ядерну зброю проти Пекіна. Перед тим прозондували ґрунт в США. Американці сказали категоричне "ні" - між іншим, так само як китайці сказали "ні" Москві в намірах бомбардувати ядеркою Київ. Читайте також: США і Китай формують двополярну модель світової безпекиБілий дім це зробив через дві причини: Китай якраз робив знаменитий кіссінджерівський реверс — пішов на зближення зі США, отримав місце законної Китайської Республіки (Тайваню) в ООН. Піком цієї співпраці стала підтримка Китаєм в афганській війні антирадянських повстанців. США мають залізну доктрину — лише вони застосовували ядерну бомбу, і ця монополія повинна бути збережена навіки. Звісно, якби це був СРСР Сталіна, то плювать вони б хотіли на думку США. Але це був СРСР Брежнєва — країни, яка, щоб не подохнути з голодухи, купувала американське та канадське зерно й от якраз навчилася користуватися туалетним папером. А нас ця історія вчить лише одного, що давно було сказано представником нації, яка після Риму була найкращим глобальним менеджером. 19=й прем'єр Великої Британії, лорд Пальмерстон: "В України нема вічних союзників та вічних ворогів. В України є лише вічні інтереси". Чи щось близько того, але точно казав.* Публікується зі збереженням стилю автораДжерелоПро автора: Олег Манчура, журналіст.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.