Бути татом — це не про ідеальність, а про участь. Сучасні дослідження доводять, що присутність і турбота батька формують емоційну стійкість, самооцінку та навіть життєвий успіх дитини.

Активний тато — це не лише той, хто живе поруч, а той, хто щиро бере участь у щоденному житті дитини. Психіатрка Анна Мічен зазначає, що головне не темперамент, а готовність бути поруч і підтримувати, пише YourTango.

Батьківська гра — це не просто веселощі.

"Крики, боротьба на подушках, сміх — усе це частина розвитку" — пояснює Мічен.

Такі ігри допомагають дитині навчитися взаємодіяти, приймати поразки та долати страх. Через гру народжується довіра, а світ дитини стає ширшим.

Батьки не мають намагатися бути копією матерів. Їхня сила — у відмінності. Інший стиль спілкування, інша енергія, інше бачення життя — усе це допомагає дитині рости гармонійно та відчувати підтримку з різних сторін.

У підлітковому віці роль батька змінюється — фізичні ігри відходять, натомість з’являються розмови й довіра. Саме тоді, коли діти бунтують, татові слова прийняття й терпіння стають найпотужнішою опорою.

"Не намагайтеся змінити їх, просто прийміть" — радить Мічен.

Діти вимірюють любов не подарунками, а часом. Коли батько знаходить хвилини для розмови чи спільних справ, дитина відчуває, що вона важлива і її люблять.

Раніше ми повідомляли, "діти не вміють читати": вчителька поскаржилася на недбальство батьків.

Виконання домашнього завдання: чи повинні батьки допомагати - детальніше на Знай.ua.

Нагадаємо, діти відчувають стрес сильніше: як говорити про війну, новини і страхи без істерик?