Забути колишнього — не про час, а про внутрішнє зцілення. Поки ми чіпляємося за спогади, мозок відтворює історію, якої ніколи не було.

"Ви не пам’ятаєте, як було погано. Ви пам’ятаєте, як було майже добре" — Психологиня Людмила Чернова пояснює.

Саме це "майже" й тримає нас у пастці, повідомляє Людмила Чернова.

Токсичні стосунки не завжди схожі на крики чи зради. Часто це тихі гойдалки — один день — квіти й ніжність, інший — холод і мовчання. Ви живете між "він сьогодні добрий" і "він знову злий", втрачаючи власні межі. Така емоційна карусель виснажує, і мозок підсаджується на неї, як на наркотик. Адже після болю завжди настає "приємна хвиля" — дофамін, що дає ілюзію любові.

Якщо ви задаєтесь питанням, чи зміниться він, то остаточна відповідь — ні. Цей сценарій повторюється знову й знову — маніпуляції, вибачення, сльози. Людина, яка справді цінує, не робить боляче, щоб потім лікувати.

Щоб звільнитися, треба визнати — це було токсично. Не шукайте виправдань на кшталт "я теж була неідеальна". Прийміть правду, навіть якщо вона болюча. Потім згадайте, що саме вас руйнувало — запишіть це. Коли пам’ять почне прикрашати минуле, перечитайте свій список.

Далі дія — стабільний сон, рух, друзі, нові враження. Це не банальність, а спосіб дати мозку сигнал — життя продовжується. І головне — не кидайтеся в нові стосунки, поки старі рани не загоїлися.

Раніше ми повідомляли, дружба, що переросла у кохання: чому саме у таких пар найміцніші стосунки?

Високе лібідо: чим воно відрізняється у чоловіків і жінок - детальніше на Знай.ua.

Нагадаємо, колеги, сусіди чи давні друзі: з ким найчастіше зраджують партнери?