Росія стає сировинним придатком Китаю

Росія дедалі глибше занурюється в економічну залежність від Китаю. Сировинні проєкти на Далекому Сході та в Сибіру перетворюють регіон на ресурсну базу для Пекіна, а місцеві громади дедалі частіше залишаються осторонь від обіцяних вигод.

Повідомляється, що одним із ключових прикладів є Зашуланське вугільне родовище в Забайкаллі. Його розробкою займається спільне підприємство російської En+ Group Олега Дерипаски та китайської Shenhua Group.

Видобуток розрахований на сто років, а російська влада надала компанії податкові пільги. З 2027 року планується транспортувати 5 млн тонн вугілля щороку до Китаю — близько 500 вантажівок на добу.

Для цього будується нова траса, яка пройде лише за 200 метрів від сільських городів, за 1,6 км від джерела мінеральної води "Ямаровка" та через ліси з рідкісними видами рослин. Попри обіцянки, робочі місця місцевим не дісталися: ключові позиції займають китайські спеціалісти.

Тим часом компанія вирубує кедрові ліси, а спроби перенести трасу далі від заповідної зони гальмує бюрократія.

Таким чином, навіть символ російського природного багатства — Байкал — поступово стає частиною китайських економічних інтересів, підкреслюючи, наскільки Москва втратила контроль над власними ресурсними регіонами.