Зупинити вогонь

Минулого понеділка, 27 жовтня, президент Володимир Зеленський заявив, що протягом 7-10 днів буде розроблено план щодо припинення вогню. Нині ще тривають дискусії щодо формулювань цього документа, проте вже відомо, що він буде один.

"В медіа зараз багато повідомлень щодо альтернативних планів, мовляв, у США - один, в ЄС - інший, в окремих країн - ще якісь. Хочу чітко заявити, що це не так. Немає різних планів, з яких ми вибираємо. Тим більше немає планів, з яких обирає хтось інший. Є робочі дискусії щодо формулювань, але всі партнери знаходяться в безперервній комунікації", - заявив керівник Офісу президента Андрій Єрмак у коментарі "РБК-Україна".

Він зазначив, що президент Зеленський, очільник США Дональд Трамп та європейські лідери вважають, що будь-які переговори мають починатися з припинення вогню і по поточній лінії зіткнення. Обговорюватимуться всі ідеї, аби синхронізувати позиції та напрацювати подальші кроки.

"Всі партнери вважають, що для успішної роботи дипломатів вогонь має бути зупинений. Ми високо цінуємо лідерство президента Трампа як миротворця і вважаємо, що саме він може допомогти Україні досягти справедливого, сталого та забезпеченого надійним гарантіями безпеки миру", - сказав Єрмак.

Два етапи плану

Цей план із 12 пунктів ініційований Фінляндією, над ним працює "Коаліція охочих", яка об’єднала понад 20 країн. Його попередня назва - "Елементи на шляху до миру в Україні".

Як повідомляє Радіо Свобода , його 12 пунктів сформульовано навколо двох етапів: перший - припинення вогню, другий - переговори.

У документі зазначено, що режим припинення вогню має вступити в дію через 24 години після затвердження сторонами відповідного плану. Лінія фронту при цьому фіксується на позиціях, які існуватимуть на момент початку перемир’я.

Підкреслюючи провідну роль США в переговорах, у плані вказано, що спостереження за дотриманням перемир’я розпочнеться одразу ж під американським керівництвом із застосуванням супутникових систем, дронів та інших сучасних технологічних засобів. У період дії припинення вогню передбачається укладення між Україною та Росією "пакту про ненапад".

Це означає, що Москва припиняє атаки на Україну, а Київ, своєю чергою, зобов’язується утримуватися від військових спроб повернути під контроль території, окуповані Росією, зокрема в Криму, на Донбасі, у Херсонській та Запорізькій областях. Щодо атомної електростанції, розташованої в цьому регіоні, пропонується передати її під управління нейтральної третьої сторони з подальшим початком переговорів про повернення об’єкта під українську юрисдикцію.

План містить також кроки зі зміцнення довіри - окремі символічні санкції можуть бути зняті після того, як перемир’я протримається встановлений період. Окрім того, передбачено поступове повернення Росії до участі в міжнародних інституціях. Хоча це не зазначено прямо, але, ймовірно, йдеться про такі організації, як Рада Європи, звідки Росію виключили у 2022 році, та Міжнародний олімпійський комітет.

На етапі припинення вогню пропонується створити "Раду миру" під головуванням президента Трампа, яка здійснюватиме нагляд за втіленням мирного плану - щось схоже на нещодавно оприлюднений план миру з 20 пунктів для Гази.

Другий етап передбачає початок безпосередніх переговорів і укладення перемир’я. В документі вказано, що сторони розпочнуть обговорення лінію розмежування, яка зберігатиметься, поки не буде досягнуто домовленостей щодо остаточного статусу окупованих територій.

Також план включає створення зон безпеки вздовж лінії зіткнення, де буде заборонена будь-яка військова активність, а контроль здійснюватиме багатонаціональна цивільна місія з обох боків.

Окремим пунктом згадуються гарантії безпеки, однак поки що не вказані деталі.  

Суперечливим вважається дев’ятий пункт, що передбачає проведення діалогу між Києвом і Москвою на високому рівні для сприяння взаєморозумінню та повазі до мовного, культурного та релігійного різноманіття. Представники східноєвропейських країн ЄС вбачають у цьому підтвердження російських безпідставних звинувачень про нібито дискримінацію російськомовного населення України та необхідність його "захисту" Москвою.

Ще один пункт викликає занепокоєння у представників багатьох європейських країн, адже у ньому йдеться про "початок переговорів щодо постійного управління окупованими територіями". Це положення суперечить позиції більшості держав ЄС, які вважають, що Україна не має поступатися територіями, оскільки її територіальна цілісність є принциповою.

Передостанній розділ присвячений післявоєнному відновленню - створенню Фонду відбудови України, до якого планують залучити заморожені російські активи.

Останній пункт стосується поступового зняття санкцій проти Росії в міру виконання умов мирного плану. Передбачено також початок переговорів між Україною та Росією щодо компенсацій за збитки від війни, що можуть покриватися за рахунок заморожених активів на суму понад 200 млрд євро (приблизно 233 млрд доларів). Після досягнення угоди кошти будуть розморожені. Додатково пропонується запровадити "снапбек-механізм", який автоматично відновлюватиме санкції та заходи ізоляції у разі нового нападу Росії на Україну.

Дипломатичний хід

Президент Зеленський в інтерв'ю виданню Axios висловив сумніви стосовно того, що Путін прийме мирний план, над яким працює "Коаліцієя охочих".

Однак експерт-міжнародник Станіслав Желіховський у коментарі RFI Українською зазначив, що це насамперед дипломатичний хід України і партнерів. Це пропозиція, кроки на шляху до мирного врегулювання. Планом це можна буде назвати лише тоді, коли обидві сторони його погодять і готові будуть відпрацьовували алгоритм дій.

"Росія налаштована на продовження бойових дій. Від багатьох чинників залежить, чи можливо посадити російського диктатора Путіна за стіл перемовин, принаймні в найближчій перспективі. Президент США Дональд Трамп зараз переусвідомлює природу цього конфлікту і можливості його врегулювання", - додав експерт.  

Він не впевнений, що саме цю мирну формулу реалізовуватимуть, але напрацювання називає цікавим дороговказом.

Далі, на думку Желіховського, можна чекати на контрпропозицію від Росії, яка, напевно,  знову міститиме неспівставні зі здоровим глуздом вимоги. І тут важливу роль може відіграти тиск Вашингтона, який змінив риторику щодо Москви, зокрема, запровадивши санкції проти російських нафтових важковаговиків.

Галина Гірак