Польська поліція зафіксувала значне зростання злочинів на ґрунті ненависті проти українців. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на TVP World.

За даними польських правоохоронців, між січнем і липнем 2025 року зафіксовано 543 злочини на ґрунті ненависті, що на 41% більше, ніж у той самий період 2024 року, коли було зареєстровано 384 такі інциденти.

Найпоширенішим правопорушенням залишаються загрози насильством: у 2024 році зафіксовано 479 випадків проти 317 у 2022 році. Лише за перші вісім місяців 2025 року зафіксовано 322 інциденти, що свідчить про можливість встановлення рекорду.

Інші види злочинів також демонструють значне зростання. Кількість випадків фізичного чи психологічного насильства за два роки зросла майже на 73%, з 160 у 2022 році до 278 у 2024 році. Фізичні напади із заподіянням шкоди здоров’ю збільшилися більш ніж на 43%, а ксенофобські, расистські або релігійно нетерпимі напади майже подвоїлися – із 113 у 2022 році до 188 у 2024 році.

Пограбування з участю українських жертв зросли на 57%, а також збільшилася кількість випадків переслідування, викрадення особистих даних, примусу та шантажу.

«Злочини на ґрунті ненависті є формою дискримінації та порушенням основних прав людини», – заявила речниця поліції Віолетта Шубська. Вона підкреслила важливість документування під час розслідувань того, чи виражав злочинець негативне ставлення до певної групи, до якої належить або здається, що належить потерпілий.

Попри те, що польське законодавство формально не визначає поняття «злочин на ґрунті ненависті», правоохоронці користуються визначенням, наданим Офісом демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ (ODIHR).

Професор Варшавського університету Пржемислав Садура пов’язує зростання антикризової настроєності проти українців із поєднанням економічної невпевненості, дезінформації та політичної експлуатації. Він зазначив, що початкова хвиля солідарності після вторгнення Росії у 2022 році зійшла нанівець, поступившись місцем зростаючій неприязні.

«Люди бояться, що українці займають їх місце у черзі – у лікаря, у дитячих садках або на ринку праці», – сказав Садура польському виданню Onet. За його словами, ці страхи пов’язані з крихкістю соціальної безпеки в Польщі та сприйняттям, що українські працівники знижують заробітні плати.

Соціолог також звернув увагу на роль соціальних мереж у поширенні фейкових історій, часто підживлюваних російською дезінформацією.

«Ми живемо у часи, коли платформи функціонують як цифрові плітки», – зазначив він, маючи на увазі широко розповсюджені – та сфабриковані – історії про «претензійних» українців, які відмовляються оплачувати послуги.

Садура попереджає, що Польща може наближатися до небезпечної точки: «Ми вже спостерігаємо перехід від поодиноких проявів агресії до організованої ворожості. Так починаються погроми – із заміщенням ролей жертви та злочинця та дегуманізацією цільової групи».

Він закликав до негайних заходів проти ксенофобії та захисту демократичних цінностей: «Держава повинна припинити поступатися екстремістським групам і взяти на себе відповідальність за безпеку публічного дискурсу».

Раніше Міністерство внутрішніх справ та адміністрації (МВСіА) Польщі ініціювало дебати щодо посилення процедури надання польського громадянства та репатріації. Голова МВСіА Марцін Кервінський заявив про необхідність запровадження «належної, якісної, ґрунтовної оцінки та процедури» для всіх заявників.

Раніше податкова служба Польської республіки посилила контроль за грошовими переказами українців, які перебувають у країні, які вже почали стикатися з блокуванням своїх рахунків.