Хтось запускає міжконтинентальну ядерну ракету і США не тільки не можуть визначити, хто це зробив, але й показують нездатність протистояти загрозі. Якби впасти в конспірологію, то може здаватися, що ці дві події ніби підтасовані один до одної. Росія другий тиждень брязкає ядерною зброєю, ставки вчергове ростуть, а тут ще й цілком "іпсошний" фільм, який здатен спровокувати замовлення побудови бункерів по усіх штатах. Невчасно, словом. Але є одне "але". Російський "Буревестник" і виступ Путіна про політ ракети на 14 тис.кілометрів (цікаво, куди вона літала на таку відстань і де впала, бо даних нема) дуже теж схожі на постановчу композицію. Бо навіть якщо абсолютно дороговезний проєкт і існує, то виглядає він більше як погроза, а не як реальність. Бо така ракета в одиничному екземплярі навряд чи з військової точки зору (хай мене поправлять експерти) має якусь цінність. Тут більше про чергове "вєлічіє", бо Кремлю нічим крити карту "Томагавків". Читайте також: Путін похизувався завершенням випробувань ядерної ракети "Буревісник", здатної долати відстань в 14 тис. кмВсе це загалом говорить про одне: російська пропагандистська машина зараз набагато сильніша, ніж військова. Так звана "друга армія світу" загрузла в Україні, проривів кіт наплакав, а у "глибинного народа" в голові повна каша — як можна дійти до Берліна, якщо ще до Києва досі не дійшли? Ось чому росіянам згодовують "Орешники", "Посейдони", "Буревестники" і кокошники. Бо запланований великий парад на Хрещатику переноситься вже четвертий рік. І кінця-краю нема. А тут ще санкції, замороження і використання рахунків, озброєння Європи. Що робити? А те, що в геббельсівських методичках — системно і пафосно брехати. Путін так розкрутив маховик війни, що зупинити його зараз він не може. Тим більше під тиском США. Бо тоді еліти почнуть бачити, що цар вчергове промахнувся. Тому воюватимуть вони ще довго. Особливо — в інформаційному полі. На наступний рік на ці інфоспецоперації у Федеральному бюджеті збільшили статті витрат. А це значить, що будуть бити по психіці. Тому вмикаємо критичне мислення. І рекомендуємо це робити нашим європейським друзям, які досі здригаються від кожного путінського слова.ДжерелоПро автора. Віктор Шлінчак, голова правління Інституту світової політикиРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.