Одна кав'ярня написала трошки рагульський пост про те, що під час одноденного блекауту в деяких районах Києва, в кав'ярню зайшли відвідувачі й сиділи кілька годин з однією кавою та ноутбуками. Ні, ми не альтруїсти! – грайливо натякає кав'ярня, що нєх*й сидіти з однією кавою в блекаут, а треба дати заробити власникам закладу. І тут, з одного боку, не посперечаєшся, бо бізнес – він для бізнесу і заробляння грошей. А з другого боку, бл*дь, ви серйозно зараз зібралися заробити, поки все місто оговтується від ударів по енергетиці, й десятки тисяч матерів думають, як розігріти дітям їсти?От вам серйозно стільки буде збитку від того, одного дня, коли ви заробили менше, ніж розраховували, що треба писати жалісливі пости, які ваші клієнти г*ндони, що прийшли до вас грітися, а не заробляти вам гроші? Читайте також: Афганські уроки для УкраїниЯ не знаю, може в мене просто якась викривлена бульбашка, де бізнеси купують моєму підрозділу машини, монітори, ноутбуки, меблі, забезпечують необхідним, а насправді все зовсім по іншому? Може, це тільки у нас, в армії, заведено допомагати один одному, коли в біді, а у цивільних невідкладна допомога тільки за гроші?Можу помилятися, але мені здається, в Києві деякі люди трохи ох*їли й стали жити свої найкращі життя, не озираючись на тих, хто поруч просить допомоги. Це неправильно.Я б зрозумів, якби та кав'ярня місяць працювала в такому режимі й не витримала. Але ж ***, день!! Один чортів день і вже страшні збитки і вони "не альтруїсти"  До речі, пам'ятаю на початках, коли рускі стояли в Бучі, величезна частина київських ресторанів і кав'ярень місяцями годували армію, і ніхто з них не натякав, що вони альтруїсти, хоча у багатьох з фінансами був величезний мінус!Роздупляйтеся, люди! Нам буде тяжко перемагати, коли за кожне підставлене плече будемо виставляти один одному рахунок. Не треба так!*Публікується зі збереженням стилю автораДжерелоПро автора: Сергій Марченко, експерт ринку праці, блогер, військовослужбовецьРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.