Європа розглядає спільний борг для підтримки України після відмови Бельгії

Європейський Союз може взяти на себе спільне боргове зобов’язання на десятки мільярдів євро для підтримки України, якщо не вдасться використати заморожені активи Росії, які Бельгія відхилила. Варіант спільного боргу розглядають як «План Б» для уникнення фінансової кризи в Києві на початку 2026 року. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Politico.
Країни ЄС готують альтернативу використанню заморожених російських активів для фінансової підтримки України. Зокрема, пропонується механізм спільного боргу на десятки мільярдів євро, який стане резервним рішенням у разі неприйняття основного плану.
Дипломати повідомляють, що спільний борг буде включений до документа, який Європейська Комісія представить столицям ЄС найближчими тижнями. Основними варіантами залишаються репараційний кредит, відокремлення України (який підтримує лише Угорщина) та спільний борг.
«Який сенс обговорювати альтернативні рішення? Це [кредит на репарації] – єдине, що в нас є. І ми повинні бути чесними щодо цього», – сказав ще один дипломат.
Відсутність очікуваного результату вони пояснюють невдало вибраним часом – прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер, який зараз веде складні бюджетні переговори вдома, побачив останню юридичну пропозицію Комісії щодо репараційної позики лише вранці в день саміту, повідомили два дипломати.
«Важко уявити, що він підпише саме тоді щось, що може наразити Бельгію на фінансові зобов'язання», – зазначили вони.
Видання зазначає, що подібна ситуація вже була. У 2023 році Угорщина наклала вето на план фінансування України, але в останню хвилину відмовилася від цієї ініціативи, дозволивши схвалити позику в розмірі 50 мільярдів євро в лютому 2024 року.
«Але цього разу це виглядає складніше, враховуючи відсутність інших великих фінансових спонсорів, а також той факт, що деякі великі країни ЄС (як от Франція) зараз стикаються із серйозними бюджетними проблемами. Репараційний кредит також є незвіданим для ЄС», – зазначає видання.
Нагадаємо, що європейські лідери через дипломатичний тиск домоглися від президента США Дональда Трампа запровадження санкцій проти двох найбільших російських нафтових компаній, що обмежує доходи Росії. Паралельно ЄС продовжив заборону на імпорт російського скрапленого газу до 2027 року та підтвердив фінансову і військову підтримку України на наступні два роки.









