Українські діти, які пережили війну, навіть перебуваючи у безпечних місцях, часто не можуть відчути спокій. Психологиня з Дніпра Олена Пуліна зазначає, що через російське вторгнення багато дітей втратили базове відчуття безпеки, і це може мати довготривалі наслідки для нервової системи.

За словами фахівчині, на перший погляд дитина може здаватися “нормальною”, але зміни в поведінці говорять про глибоку внутрішню напругу. “Вам здається, що дитина поводиться як завжди. Але вночі вона прокидається, кличе вас, скрипить зубами або надто активно реагує на все навколо. Або, навпаки, замикається в собі. Це свідчить про глибоку травму”, — пояснює Пуліна.

Психологиня нагадує, що без відчуття безпеки дитина не може нормально розвиватися. “Якщо ми не впевнені у своїй безпеці, наш мозок не розслабляється. Ми живемо в постійній напрузі, навіть коли здається, що все гаразд”, — каже вона.

Олена Пуліна виділяє дві основні реакції дитячої психіки на стрес. “Перша — це нігілізм і цинізм. Коли дитина каже: мені не страшно. Але це неправда — їй страшно, просто вона намагається виглядати сильною. Друга реакція — повна капітуляція перед страхом, коли дитина боїться залишитися без дорослих навіть на кілька хвилин”, — розповідає експертка.

Також сигналом стресу може бути гіперактивність. “Після вибухів або обстрілів дитина спочатку напружується, а потім раптово починає рухатися без зупину, переставляти речі, стрибати. Це нормально — так нервова система знімає напругу”, — пояснює психологиня.

Щоб допомогти дитині, варто повернути їй відчуття стабільності. “Домашні ритуали дуже важливі. Дитина має знати, що після школи буде вечеря з мамою, обійми, розмова. Це створює опору. І обійми — це не дрібниця, це терапія”, — наголошує Пуліна.

Вона радить дозволяти дітям вільно висловлювати емоції. “Дайте покричати, поплакати, висловитися. Це не слабкість, а спосіб прожити емоцію. І обов’язково легалізуйте страх — говоріть, що вам теж буває страшно, але ви вмієте з цим справлятися”, — каже психологиня.

Якщо тривожні симптоми повторюються понад три тижні, експертка радить не зволікати та звертатися до психотерапевта. “Допомога спеціаліста — це не ознака слабкості, а турбота про себе й дитину. Ми всі живемо в умовах війни, але навіть у таких обставинах можна навчитися відновлювати спокій”, — підсумувала Пуліна.

Нагадаємо, "Особливий вид знущання": в Україні спалахнув скандал через імена дітей

Раніше ми розповідали, що до школи у суботу: дітям запровадили 6-денний навчальний тиждень

Також, шкільну програму посилять: що додадуть дітям