Європейський Союз 23 жовтня попередньо погодився фінансувати Україну протягом наступних двох років, заявив голова Європейської ради Антоніу Кошта. Рішення ухвалюють попри погрозу Бельгії заблокувати план щодо використання заморожених російських активів на підтримку Києва. Про це повідомив Reuters у четвер.

Президент України Володимир Зеленський, котрий взяв участь у саміті ЄС у Брюсселі, наголосив, що швидке ухвалення плану використання заблокованих російських коштів для надання Україні позики обсягом 140 млрд євро ($163 млрд) "допоможе зберегти життя".

Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер заявив, що його країна погодиться на використання заморожених російських активів для підтримки України лише за умови виконання низки вимог.

За словами Де Вевера, Бельгія, через депозитарій цінних паперів Euroclear, зберігає значну частину цих активів і не хоче брати на себе всі фінансові ризики.

"Якщо вимоги будуть виконані - ми можемо рухатися далі. Якщо ні, я зроблю все, що в моїх силах, на європейському та національному рівні, політично й юридично, щоб зупинити це рішення", - зазначив прем’єр.

Він наполягає, щоб усі країни ЄС поділили потенційні юридичні ризики у разі позову Росії, а також фінансову відповідальність, якщо кошти доведеться повернути. Крім того, бельгійський прем’єр закликав включити до схеми заморожені російські активи, що зберігаються в інших країнах.

Тоді як Антоніу Кошта чітко дав зрозуміти, що очікує принципової угоди, а технічні деталі будуть вирішені пізніше.

"Ми приймемо політичне рішення для забезпечення фінансових потреб України на 2026 та 2027 роки, зокрема для придбання військової техніки", - наголосив він.

Очікується, що лідери доручать Єврокомісії підготувати формальну юридичну пропозицію щодо плану використання заморожених російських активів. Зеленський закликав зробити це якомога швидше.

"Той, хто затягує рішення про повне використання заморожених російських активів, не лише обмежує нашу оборону, а й гальмує прогрес самого ЄС", - сказав він, додавши, що значна частина коштів буде спрямована на закупівлю європейського озброєння.

Президент також наголосив, що гроші можна використати для посилення української протиповітряної оборони, повітряного флоту та передових позицій - "а це означає врятовані життя".

Попри відсутність остаточної юридичної пропозиції, держави-члени ЄС вже обговорюють умови надання так званої "репараційної позики". Частина країн вимагає, щоб усі кошти спрямовувалися виключно на військові потреби України - насамперед на закупівлю європейської зброї. Інші наполягають, щоб Київ мав право використовувати частину позики для загального бюджету й закупівлі озброєння поза межами ЄС.

За словами високопосадовця в адміністрації Зеленського, Україна потребує цих коштів до кінця року та наполягає на самостійності у розпорядженні ними. Єврокомісія запропонувала компроміс: більшу частину позики витратити на українську та європейську зброю, а меншу - на підтримку бюджету.

Москва назвала цей план "незаконним захопленням" та пригрозила відповіддю.

Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp