Масова приватизація житла в 90-х роках спустошила державний житловий фонд, з якого воно має надаватись громадянам, що потребують поліпшення житлових умов.

Як пише РБК-Україна, про це в інтервʼю порталу Мінфін розповіла голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга Народу" Олена Шуляк.

Тому вирішення житлового питання стане ефективним лише тоді, коли житло від держави надаватиметься не у власність, а у тимчасове користування. Натомість держава має створити низку інструментів, які дозволять громадянам придбати його на пільгових умовах.

За її словами, Україна досі живе за Житловим Кодексом, ухваленим ще за радянських часів - 1983 року, що робить процес вирішення житлового питання громадян, які цього потребують, абсолютно неефективним.

"Кодекс створювався тоді, коли були абсолютно інші правила в житловій сфері. Житло тоді надавалося не у власність, а у безстрокове користування. Його не можна було продати, подарувати, заповісти – тільки користуватись, оскільки власником такого житла й житлового фонду загалом була держава. Але у 90-ті роки розпочалася приватизація, тому житло з державної власності перейшло до приватної. Як наслідок - ані держава, ані громади практично не мають житлового фонду, з якого житло можна надавати тим, хто потребує вирішення житлового питання", - пояснила Шуляк.

Це призвело до того, що люди десятиліттями стоять у квартирних чергах, а ті декілька сотень квартир, які щорічно надаються в порядку черги, одразу приватизуються.

"Тобто ця система не працює - потрібні інші рішення, які за нинішніх умов будуть ефективними", - наголосила Олена Шуляк.

Саме тому, зазначила парламентарка, необхідно змінювати правила гри в житловій сфері на законодавчому рівні. Над цим вже працюють: зараз до другого читання готують законопроєкт № 1237, і ним запроваджується низка інструментів, які, на відміну від радянських правил, працюватимуть.

"По-перше, скасовується Житловий Кодекс, за яким держава має надавати житло в безстрокове користування, після чого воно одразу приватизується.  По-друге, запроваджуються європейські правила – житло від держави можна буде отримати лише тимчасово. По-третє, для тих, хто має фінансову змогу житло придбати, запускається низка пільгових фінансово-кредитних механізмів для цього", - повідомила Шуляк.

Житло з державного та муніципального житлових фондів надаватиметься на пільгових умовах у тимчасове користування на умовах пільгової оренди. Тобто орендодавцем і утримувачем такого житла буде громада. Відповідно, орендарем буде громадянин або родина, які підпадають під відповідні критерії для того, щоб вважатися такими, що потребують поліпшення житлових умову у випадку, якщо їхній дохід не дозволяє отримати житло у власність на пільгових умовах.

За тим же принципом надаватиметься й службове житло – в тимчасове користування, допоки громадянин працює в тій чи іншій установі або відомстві, на балансі яких таке житло знаходиться. За нього потрібно буде вносити пільгову орендну плату й не можна буде приватизовувати.

"Законопроєкт дасть можливість забезпечити доступним житлом усі верстви населення України, передусім соціально вразливі категорії громадян, серед яких ВПО, бюджетники, військові, ветерани й інші люди, які потребують підтримки від держави. Доступ до пільг буде рівний з урахуванням соціально-економічного становища сімей", - зауважила нардепка.

Наостанок вона додала, що наразі існує хибна думка, що ухвалення законопроєкту №12377 нібито призведе до того, що військовослужбовці втрачають право на безкоштовне житло від держави. Це, наголосила Олена Шуляк, не відповідає дійсності, оскільки право військових на отримання безкоштовного житла не лише жодним чином не скасується після ухвалення законопроєкту №12377, а навпаки - буде посиленим.

Як раніше розповідала Шуляк, Україна поки що не має власного соціального житлового фонду - але понад 600 тисяч людей роками перебувають у чергах на житло. Змінити цю ситуацію має закон №12377 і запуск нової моделі соціального житла, яке вже почали будувати громади.