В Україні набула поширення практика зменшення об’єму або ваги товарів, що продаються в упаковках, до яких звик споживач. Це стосується й молочної продукції: літрові пляшки молока, пакети кефіру чи йогуртів тепер випускають по 870, 850 або навіть 750 мл замість стандартного літра. «Главком» перевірив полиці столичних супермаркетів, і з'ясував, чи можна ще взагалі купити літр молока і тара яких виробників «схудла» найбільше. 

Як виявилося, на полицях магазинів все ще є пакети молока, які вміщують чесний літр продукції. Зокрема, у магазинах, де побував «Главком», це були «Слов'яночка» і «Бурьонка». Пакети торгових марок «Яготинське», «Селянське», «Молокія», «На здоров'я», «Галичина» схудли поки що найменше – 950 мл.

Молоко у пляшці має нижчу ціну, але й менший об'єм. Зокрема, пляшка молока торгової марки «Ферма» вміщує вже 840 мл замість звичного літра. 

Нижче – дві пляшки кефіру. Зовні вони майже однакові. Але пляшка торгової марки «Ферма» на 30 мл менша – 840 мл проти 870 мл у «Молокії». Звісно, для родини, яка купить одну пляшку продукції, це не критична кількість, а якщо продати тисячу пляшок? 

Ще далі всіх від літрового стандарту відійшли виробники йогуртів, ряжанки та закваски. Зокрема, пляшка йогурту «Своя лінія» від «АТБ» вміщує вже 800 мл.

Півлітровий формат пляшки також вже відійшов далеко від стандарту. Зокрема, кефір «Селянський» «схуд» до 450 мл, але, наприклад, карпатський йогурт навпаки чи то «набрав» до 550 мл, чи то схуд удвічі?

Схожа ситуація й із вершковим маслом. На полицях магазинів майже зникло фасування по 200 г – більшість виробників перейшли на упаковки вагою 180 г.

Чому це відбувається

Виробники зменшують об’єм продукції, щоб підвищувати ціну, але не так різко. Тобто реальна вартість кілограма чи літра зростає, але завдяки тому, що в упаковку тепер кладуть менше товару, це зростання не видається аж таким великим. Для споживача це означає, що звичні продукти насправді фактично дорожчають для нього значно швидше, ніж про це говорять цінники магазинів.

Світовий досвід

У Європейському Союзі діє Директива 98/6/ЄС про захист прав споживачів шляхом зазначення цін на товари, яка зобов’язує продавців вказувати ціну за одиницю виміру – кілограм, літр, метр тощо – поряд із загальною ціною товару. Це дозволяє споживачам легко порівнювати вартість продукції різного об’єму чи ваги, навіть якщо упаковки мають різний розмір.

Що робиться в Україні

В Україні є законопроєкт № 12358, зареєстрований ще у грудні 2024 року, який зобов’язує торговельні мережі вказувати ціну за кілограм чи літр товару, якщо упаковка менша за звичну. Мета законопроєкту – допомогти споживачам орієнтуватися й порівнювати ціни, а також мінімізувати ризики прихованого подорожчання через зменшення об’єму.

Відсутність уніфікованих стандартів дозволяє виробникам самостійно визначати об’єм і вагу продукції, що ускладнює для покупців порівняння реальної вартості товарів.

Як не переплачувати

Щоб платити за продукт, а не за упаковку, споживачам варто уважно читати етикетки: звертати увагу на об’єм або вагу нетто й рахувати вартість за одиницю продукту. Це допоможе краще орієнтуватися у цінах і не стати жертвою прихованого подорожчання і хитрого маркетингу.

Нагадаємо, в Україні в другій половині вересня спостерігається зростання цін на більшість молочних продуктів, попри скорочення попиту та зменшення реалізації товарів торговельними мережами. Аналітики Асоціації виробників молока вказують, що ціни на молочну продукцію залишаються високими, що пов’язано з продовольчою інфляцією. Однак попит на молоко та молочні продукти залишився обмеженим.

До слова, українські сировари з початком осені традиційно очікують пожвавлення продажів. Однак цьогорічна цінова ситуація сезонні може зіпсувати надії: на тлі здешевлення сиру в ЄС (мінус 8% у серпні), вітчизняні виробники, навпаки, планують підвищити ціни – орієнтовно на 5%.