Російські суди у першому півріччі винесли 224 вироки у справах про державну зраду, шпигунство та конфіденційне співробітництво з іноземними державами. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Службу зовнішньої розвідки.

Як зазначають у відомстві, у першому півріччі було 117 робочих днів. Таким чином, у середньому російські суди щодня виносили майже два вироки (1,98). Фігурантами цих справ є 232 особи. Усім їм призначені реальні строки ув’язнення.

76% засуджених – 177 осіб – отримали вирок за статтею про державну зраду. Це на 8% більше, ніж торік. Для порівняння: за весь 2023 рік були засуджені 167 осіб, за перше півріччя 2024 року – 143 особи.

Від початку повномасштабної війни за вказаними статтями у Росії засуджено загалом 774 людини. Починаючи з 2023 року, російські суди не оприлюднюють імена близько 60% фігурантів, позначаючи їх як «інформація прихована». Дані з тимчасово захоплених територій України в загальну статистику не включені.

Аналітики прогнозують, що до кінця цього року кількість засуджених за держзраду та шпигунство в Росії перевищить 500 осіб, а за справами про тероризм – близько 1,5 тис.

За даними розвідник, на тимчасово окупованих територіях спостерігається зміна настроїв серед колаборантів: дедалі більше з них втрачають довіру до російської влади через масові репресії, закритість судових процесів і невиконання обіцяних гарантій безпеки. Зростання кількості вироків за «державну зраду» всередині самої Росії підсилює страх та недовіру навіть серед тих, хто раніше співпрацював із загарбницькими структурами.

Нагадаємо, у Кремлі зростає занепокоєння, що повернення з фронту десятків тисяч військових і колишніх ув’язнених спровокує сплеск злочинності та соціальну дестабілізацію. Ситуацію вже порівнюють з 1990-ми роками, коли ветерани афганської війни створювали банди та мафіозні угруповання.

До слова, у Росії стартує новий етап податкового тиску на громадян і бізнес, спрямований на покриття дефіциту бюджету, який виник через війну проти України. Підвищення податків торкнеться практично всіх секторів економіки й демонструє, що Кремль продовжує віддавати пріоритет військовим витратам, жертвуючи соціальними програмами.