Європа знову повертається до питання, чи могла її роз'єднаність стати однією з причин початку війни в Україні. Колишня канцлерка Німеччини нагадала про невдалі спроби переконати Кремль піти на поступки ще 2021 року - і визнала, що єдиний голос ЄС тоді так і не пролунав.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на публікацію The Telegraph.

Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель розповіла, що влітку 2021 року разом із президентом Франції Еммануелем Макроном вони намагалися створити новий формат перемовин із Кремлем від імені всього Європейського союзу. За її словами, ідея полягала в тому, щоб Європа говорила з Росією єдиним голосом, однак ініціатива провалилася.

Проти виступили країни Балтії та Польща, які побоювалися, що такі переговори тільки посилять позиції Москви. У підсумку кожна європейська країна діяла окремо, а російський диктатор отримав сигнал про слабкість і відсутність єдності в ЄС.

Меркель зазначила, що Європа так і не змогла виробити спільну стратегію щодо Росії, а "розбіжності між союзниками лише погіршили ситуацію". За її словами, наслідки цього відчуваються досі.

Сьогодні суперечки навколо тих подій знову загострилися, адже Європа, як і раніше, не демонструє єдності. Після зміни влади у США нова адміністрація Дональда Трампа відмовилася від фінансування українських військових потреб, переклавши відповідальність на Європейський союз. Однак і там досі немає згоди з ключових питань.

За даними ЗМІ, наступник Меркель Фрідріх Мерц не долучився до ініціативи президента Франції Еммануеля Макрона та британського прем'єра Кіра Стармера, які пропонують ввести в Україну європейські миротворчі сили.

Країни Балтії залишаються рішуче антиросійськими, тоді як новий президент Польщі Кароль Навроцький виступає проти вступу України до ЄС і НАТО та скасував пільги для українських біженців.

Крім того, Угорщина і Словаччина продовжують закуповувати російські енергоносії та блокувати пакети військової допомоги Києву, а в Чехії парламентську більшість сформували партії, скептично налаштовані до підтримки України.

Нагадуємо, що попри відсутність прориву після переговорів США і Росії, українська стратегія ведення війни на виснаження почала приносити результати: регулярні втрати ворога і здатність ЗСУ швидко адаптуватися до мінливої обстановки створюють передумови для стійкої переваги та перспективи довгострокової перемоги.

Зазначимо, що Москва посилює залежність від іноземних найманців, роблячи ставку на кубинських бійців, масова участь яких змінює динаміку війни та викликає нові побоювання у сфері міжнародної безпеки.