"Однією з багатьох причин того, що революція наша не була вповні використана нами, — був, безперечно, брак витвореної ідеології. Збройна акція йшла під знаком стихійної емоції, що ніколи не може охопити ширших історичних перспектив". Це роздуми Євгена Маланюка в еміграції, які він написав приблизно сто років тому. Воїн війська УНР міркував про те, чому чергова боротьба за Україну була програна росіянам. Того разу — більшовикам. Сьогоднішня наша боротьба має шанс повторити ці ж помилки, якщо український військовий і цивільний громадянин не будуть сприймати російсько-українську війну в широкому історичному контексті. Читайте також: Ми точно переможемо. Головне — не забивати у свої воротаПроблема російської мови в публічному просторі, толерування всього іншого російського, байдужість до потреб війни, тупа показна розкіш, "какая разніца" у будь-чому… Вся ця ницість пробивається зараз то тут, то там тільки тому, що сучасна звитяга українців багато в чому виглядає і сприймається як емоційний порив у відповідь на нібито випадковий виклик. І знову без "витвореної ідеології" і без "охоплення ширших історичних перспектив".Багато хто з нас досі не відчуває масштабу проблеми. Немає розуміння, що сьогодні відбувається те, що вже повторювалося десятки разів перед тим. Тільки історична лінза у прицілі нашої гвинтівки й чіткіша ідеологізація нашої боротьби на фронті і в тилу зробить нас сильнішими, дасть більше шансів на перемогу і гарантує безпечне й заможне майбутнє після війни.ДжерелоПро автора: Михайло Басараб, політолог, офіцер ЗСУРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.