Україну продовжує обстрілювати росія, і ворожі ракети стають дедалі точнішими. Як з'ясувала Служба зовнішньої розвідки України, підвищенню ефективності ударів окупантів безпосередньо сприяє Китай. Тим часом Європа стикається з новими викликами – дрони паралізують роботу найбільших аеропортів і створюють ризики морських інцидентів. Про головні події 1319-го дня Великої війни дивіться в огляді журналіста "5 каналу" Олексія Пасака.

Китайські супутники допомагають росії бити по цивільних об'єктах в Україні

Закарпаття, Мукачеве, початок вересня. Президент України оглядає знищене ракетним ударом американське підприємство Flex. Тут виготовляли електроніку для світових брендів – від кавоварок до фітнес-трекерів. І поки російська пропаганда звітувала про "ураження військового об'єкта", насправді ракети влучили у цивільний завод.

Служба зовнішньої розвідки України заявила, що має підтверджені факти використання ворогом даних супутникової розвідки, які передали з Китаю. Про це повідомив співробітник розвідки Олег Александров у коментарі агенції "Укрінформ".

"Передані Китаєм дані дозволили росії поцілити об'єкти, які належать іноземним інвесторам", – розповів представник української розвідки.

Військові не деталізували конкретний обстріл, однак зазначили, що інформація з китайських супутників дала змогу ворогу навести ракети на цивільні цілі.

У Європі дрони паралізують аеропорти, а громадяни ночують у терміналах

Тим часом у Європі зафіксовано нову хвилю тривог через безпілотники. Лише за добу аеропорт Мюнхена двічі припиняв роботу. Джерела медіа повідомили, що в небі були помічені не цивільні, а військові розвідувальні дрони.

Пасажири, які застрягли у терміналі, діляться емоціями.

"Ми витратили багато грошей, понад 1000 євро. Ми забронювали готель учора, і сьогодні я був шокований", – поділився подорожувальник Едвард Хейкін.

"Ну, ми провели ніч в аеропорту. Ми спали тут. Думаю, що закриття є виправданим. Ви знаєте, в Європі все ще триває війна", – сказала подорожувальниця Міа Пракс.

"Це складно. Не можна їх збивати, бо це густонаселені райони. Невідомо, хто їх використовує. Останнє, що я читав у новинах – це непідтверджене спостереження дрона. Тож це не нам вирішувати, а комусь іншому, хто знає, що потрібно робити", – розповів подорожувальник Ніколай Радо.

Російські провокації у морі та реакція Заходу

Провокації відбуваються і на морі – просто під час саміту європейських лідерів у Данії. Розвідка країни заявила, що російські кораблі націлювали зброю на судна Данії та втручалися в роботу навігаційних систем.

"Під час зустрічі лідерів ЄС у Копенгагені – росіяни декілька разів були близькі до конфлікту з данськими військовими", – повідомив журналіст.

У Білому домі запевнили, що ситуацію контролюють.

"Адміністрація ставиться до цього дуже серйозно, ми постійно відстежуємо ситуацію. Рада національної безпеки Білого дому підтримує зв'язок із нашими союзниками по НАТО, і президент також спілкується з багатьма із них", – наголосила речниця Білого дому Керолайн Левітт.

Як Європа вчиться захищатися від дронів

Питання протидії безпілотникам – одне з ключових на зустрічі європейських міністрів внутрішніх справ. Водночас звичайних європейців більше непокоїть міграційна політика.

Українська делегація тим часом відвідала Данію. За даними Генштабу ЗСУ, фахівці з протидії ударним дронам продемонстрували колегам, як українські "Стінги" перехоплюють "Шахеди".

Німецькі експерти зазначають, що вже понад три роки застосовують мобільні системи виявлення безпілотників. Такі технології використовували на самітах НАТО, G7 та G20. Цивільні моделі дронів фіксують на дистанціях до 40 км, військові – до 100 км. Але повного захисту від дронів досі немає.

"Будьмо чесними, 100-відсоткового захисту не існує. Ми фіксуємо та успішно захищаємося від безпілотників, які міняють частоти – від саморобних або навіть військових. Це гра в кота і мишу. Іноді ти відстаєш, а іноді випереджаєш", – пояснив експерт із дронів Стефан Крашанський.

Фахівець переконаний, що Європі потрібно визначити, які об'єкти захищати в першу чергу.

"Всеосяжне виявлення дронів по всій Європі – це утопічна мрія. Ми просто маємо вирішити, яка критична інфраструктура є найважливішою для нашого життя, і ці пріоритети можна реалізувати за короткий час", – наголосив Крашанський.

Олексій Пасак, "5 канал"

• Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій
• Підтримайте "5 канал" на Патреоні

Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською